Павло́ Дми́трович Петре́нко ( 17 липня 1979, Чернівці, Українська РСР) — український політик та юрист. Народний депутат України 7-го скликання. Член Політради партії «Народний фронт». Міністр юстиції України з 27 лютого 2014 року по 29 серпня 2019 року.
Життєпис Після школи навчався на юридичному факультеті Чернівецького університету ім. Федьковича, який закінчив з відзнакою у 2001 році та здобув освіту за спеціальністю «Правознавство». Має освітньо-кваліфікаційний рівень магістра права.
У 2001 році переїхав до Києва, до 2010 року займався адвокатською практикою.
Трудову діяльність розпочав юрисконсультом приватних юридичних фірм, а з грудня 2001 року став головним юрисконсультом ВАТ «Державний ощадний банк України», де продовжив працювати до 2005 року на керівних посадах у департаменті правового забезпечення.
У 2004 році отримав диплом Української академії зовнішньої торгівлі при Міністерстві економіки України за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
У 2014 році отримав науковий ступінь кандидата юридичних наук.
7 жовтня 2015 року був удостоєний почесного звання «Заслужений юрист України».
Політична кар'єра З 2009 року був членом громадської організації та надалі політичної партії «Фронт Змін», входив до бюро партії та керував юридичним департаментом.
У листопаді 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради, член постійної комісії з питань законності, правопорядку та боротьби з корупцією.
На парламентських виборах у грудні 2012 р. займав посаду керівника юридичного департаменту Об'єднаної опозиції «Батьківщина». З 12 грудня 2012 р. — народний депутат України 7-го скликання від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 52 в списку. Секретар Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.
15 червня 2013, після об'єднання «Фронту Змін» і Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», був обраний одним із заступників лідера «Батьківщини»З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка. За час роботи в парламенті став автором та співавтором понад 60-ти законопроєктів, третина з яких були прийняті Верховною Радою. У березні 2014 року склав повноваження народного депутата України, перейшовши на роботу в уряд. З 10 вересня 2014 року — член Політради партії Народний фронт.
Кандидат у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, № 6 у списку.Гройсман очолив список партії «Українська стратегія» на виборах до Ради, в п'ятірці — ще три міністри 112.ua (07.06.2019)Центральна виборча комісія
Період Євромайдану Один з активних учасників Євромайдану 2013–2014 рр. Починаючи з 26 листопада 2013 року брав участь у звільненні перших активістів Євромайдану, затриманих та доставлених до міліцейських відділків.
2 грудня 2013 року виступив на стороні захисту у Шевченківському районному суді м. Києва у слуханнях 60 справ проти студентів, що були побиті «Беркутом» на Майдані в ніч проти 30 листопада. За результатами першого засідання судді побоялися прикривати явний злочин «Беркуту» та повернули міліції матеріали як незаконно оформлені.
2 грудня 2013 року став одним з засновників юридичного центру Штабу національного спротиву, який і очолив.
3 грудня 2013 року направив до Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції депутатське звернення з вимогою провести об'єктивне розслідування та притягнути суддю Окружного адмінсуду Києва Богдана Саніна, який намагався легалізувати злочинні дії «Беркуту», до дисциплінарної відповідальності та позбавити його статусу судді. Це звернення стало першим кроком у реформуванні та очищені судового корпусу України.
3 грудня 2013 року подав до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про взяття на поруки чотирьох мирних мітингувальників, які були жорстоко побиті після затримання.
5 грудня 2013 року юридична позиція Павла Петренка отримала перші перемоги, суди були змушені відправити до лікарень ряд жорстоко побитих активістів, яких на той час утримували у СІЗО. Завдяки тиску журналістів та правозахисників прокуратура була змушена дати вказівки щодо проведення судово-медичної експертизи побоїв, які отримали затримані активісти.
11-13 грудня 2013 року відбулися судові засідання по справах активістів Майдану, так званих в'язнів Банкової. 8 із 9 підзахисних Павла Петренка були звільнені.
19 грудня 2013 року Верховна Рада проголосувала за звільнення від кримінального переслідування учасників масових акцій протесту. За законопроєкт опозиції, внесений народними депутатами П. Петренком, В. Карпунцовим, О. Махніцьким, Ю. Мірошніченком та Н. Шуфричем проголосували 339 депутатів. 23 грудня 2013 року закон був підписаний президентом В.Януковичем.
9 січня 2014 року Павло Петренко повідомив про звернення української опозиції до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у зв'язку з незаконним затриманням активістів Євромайдану.
У січні — лютому 2014 року завдяки активним діям юридичної команди Павла Петренка десятки активістів Євромайдану, серед яких багато жорстоко побитих міліцією, були звільнені з-під варти зі зміною запобіжного заходу.
Діяльність на посаді міністра юстиції 27 лютого 2014 року увійшов до складу Кабінету Міністрів України Арсенія Яценюка, очоливши Міністерство юстиції України. 28 лютого затверджений в. о. Президента України Олександром Турчиновим як постійний член Ради національної безпеки та оборони України (РНБО).
Очоливши міністерство, Павло Петренко проголосив розробку 4-х блоків реанімаційних реформ: Антикорупційні заходи та реформування системи Міністерства юстиції. Реформування Державної виконавчої служби та запровадження системи електронних біржових торгів конфіскованим майном. Реформування Державної реєстраційної служби та впровадження Єдиних центрів надання адміністративних послуг. Реформування Державної пенітенціарної служби.
4 березня 2014 року ініціював громадське обговорення законопроєкту «Про відновлення довіри до судової системи України». Законопроєкт, що був розроблений разом із громадськістю та юридичною спільнотою, визначив правові та організаційні засади проведення атестації та люстраційної перевірки суддів судів загальної юрисдикції. 8 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила цей документ, пом'якшивши деякі норми щодо люстрації суддів.
5 березня 2014 року Павло Петренко ухвалив рішення про відмову від застосування голографічних знаків на спеціальних бланках, що використовуються в системі юстиції. Цим кроком вже в перші дні роботи вдалося зекономити понад 163 мільйони бюджетних коштів, які мали потрапити до кишені приватних структур.
11 березня за ініціативи Павла Петренка створена спеціальна робоча група для проведення антикорупційної перевірки роботи Державної виконавчої служби та Державної реєстраційної служби. Всі напрацьовані матеріали за фактами корупційних діянь передаються до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. За перші місяці роботи тільки у Державній виконавчій службі порушено 33 кримінальних провадження відносно службовців органів ДВС.
14 травня Павло Петренко ініціював проведення публічного відкритого конкурсу на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від Міністерства юстиції. Вперше, призначення на цю посаду за квотою Мінюсту відбувалося публічно, а не за одноосібним рішенням Міністра юстиції.
14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Павло Петренко перепризначений на посаду міністра юстиції України.
Міжнародна діяльність 14 березня Європейський суд з прав людини прийняв до провадження заяву у справі Україна проти Росії і застосував по ній тимчасові заходи згідно п.39 регламенту ЄСПЛ та зобов'язав Росію утриматися від будь-яких силових та військових дій проти громадян України на їх території, з метою недопущення порушення конвенції. Вперше в історії ЄСПЛ прийняття до провадження та винесення рішення по справі відбулося день в день.
21-22 березня Венеційська комісія одноголосно визнала нелегітимним референдум у Криму, оскільки він порушує окрім Конституції України ще й базові міжнародні принципи щодо територіальної цілісності та суверенітету суб'єктів міжнародного права. Правова позиція України була представлена Павлом Петренком.
9 квітня Парламентська Асамблея Ради Європи визнала анексію Криму Російською Федерацією незаконною та закликала РФ вивести свої війська з АРК.
13 червня Європейський суд з прав людини зобов'язав Росію негайно повернути дітей-сиріт та їх вихователів, які були захоплені терористами Донецької народної республіки 12 червня 2014 в м. Сніжне Донецької області та незаконно переправлені до Російської Федерації. Рішення на позов Міністерства юстиції України було ухвалено день в день. Окрім того ЄСПЛ зобов'язав Російську Федерацію в термін до 17 червня надати пояснення про обставини, що супроводжували незаконний перетин російського кордону захоплених українських дітей-сиріт та їх вихователів. Даній справі у ЄСПЛ було надано статус пріоритетної.
Нині на розгляді у ЄСПЛ перебуває 5 справ проти Росії: Порушення прав людини в Криму (лютий-вересень 2014 року). Порушення прав людини на Донбасі (лютий-вересень 2014 року). Порушення прав людини в Криму (осінь 2014 — літо 2015 року). Порушення прав людини на Донбасі (осінь 2014 — літо 2015 року). Викрадення дітей-сиріт та дітей-інвалідів. 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН для притягнення Російської Федерації до відповідальності за фактами численних порушень своїх зобов'язань в рамках: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року. Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року.
Крим 28 квітня 2014 року набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», підготовлений Міністерством юстиції. Основними його тезами є наступні: Україна визнає тимчасово окуповані території невід'ємною частиною нашої держави і на цих територіях діють Конституція та закони України; будь-які об'єкти державної власності, які знаходяться на території Криму, є власністю України і повна матеріальна відповідальність за збитки, спричинені державним компаніям, міністерствам та відомствам, покладається саме на російську сторону. На початку 2016 року Міністерство юстиції ініціювало розробку та прийняття Верховною Радою законопроєкту, який дав можливість жителям тимчасово окупованих територій протягом кількох діб через суд отримати легальні українські документи про народження дитини чи свідоцтво про смерть у будь-якому органі РАЦС на підконтрольних українській владі територіях.
Заборона антиукраїнських партій 30 квітня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Мін'юсту та виніс рішення про заборону діяльності в Україні партії «Русское единство».
13 травня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Мін'юсту та ліквідував політичну партію «Руський блок».
8 липня Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду з проханням про заборону діяльності Комуністичної партії України.
Нотаріат 14 травня 2014 Міністр юстиції Павло Петренко зупинив процес проведення іспитів для приватних нотаріусів та анонсував запровадження незалежної електронної анонімної системи іспитів для отримання нотаріального свідоцтва.
За його словами, мета даної новації полягає у знищені корупції при складанні відповідних іспитів. «За даними громадських організацій, для того, щоб отримати свідоцтво нотаріуса, необхідно дати хабара, який обчислюється насправді фантастичними сумами — від 20 до 100 тисяч доларів. Прийшов час поставити жирну крапку на цій корупційній схемі», — зазначив міністр.
Державна виконавча служба У квітні 2014 року Міністр юстиції Павло Петренко ініціював створення електронної системи реалізації арештованого майна.