Сільбо гомеро ( від — свист) — мова свисту на острові Гомера (Канарські острови). Сільбо — форма одного з діалектів іспанської мови. Мешканці спілкуються нею через глибокі ущелини і вузькі долини, якими порізаний весь острівBusnel R. G.; Classe A. Whistled Languages. Springer-Verlag, 1976.. Носія сільбо Гомери називають (свистуном). 2009 року мову занесено до списку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Історія
Про давню мову на Канарських островах майже нічого не відомо. Напевно це була достатньо проста фонетична система, що дозволяла ефективно спілкуватись за допомогою свисту. Мова прийшла з Північної Африки. Нею спілкувались гуанчі, мешканці острова. Нею також спілкуються на островах Ієрро, Тенерифе і Гран Канарія. Іспанські колонізатори, що завоювали Канарські острови у 1402-1405 роках, поступово змішались з місцевим населенням. У XVI ст. вони перейняли сільбо і адаптували до іспанської мови. Завдяки цьому мова сільбо збереглась. За станом на 1976 рік сільбо залишився тільки на острові Ієрро, де процвітав ще у ХІХ ст.
Наприкінці ХХ ст., коли вона була на межі зникнення, місцева влада запровадила вивчення сільбо у школахSilbo gomero: A whistling language revived. BBC news.
Тривале існування сільбо пояснюється особливим ландшафтом острова й простотою її оволодіння. Мова знаходиться під офіційним захистом як приклад нематеріальної культурної спадщини.
Функція Подібно до інших свистячих форм нетональних мов, звуки сільбо відтворюються приблизно так само, як й артикуляція, спрямована на вимовляння звуків звичайної мови.
Свист носіїв доволі сильний. Це дає змогу остров'янам спілкуватись на відстані 5-6 км. А деякі найвправніші можуть донести інформацію до 11-15 км.
Примітки
Джерела Мова сільбо з англійськими субтитрами Мова сільбо на Youtube Необыкновенный язык // Вокруг Света. — 1957. — 09.