ЛуціановіМаркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с. (Lutjanidae) — родина окунеподібних риб. Поширені в коралових рифах Світового океану.

Опис

Мають довгасте, трохи стиснуте з боків тіло. Спинний плавець один, з добре вираженою колючою й м'якою частинами, розділеними звичайно неглибокою виїмкою. У спинному плавці 10-12 колючих променів, в анальному плавці — 3 сильні колючки й 7-14 м'яких променів. Колючки спинного й анального плавців можуть убиратися в борозенки. На щелепах розташовані гострі довгі зуби в передній частині й закруглені, жувальні — у задній частині. На лемеші й піднебінних костях перебувають дрібні волосоподібні зуби. Передкришка в луцианових зазубрена або гладка.

Поведінка Родина містить 16 родів і близько 115 видів морських тропічних риб, що населяють тропічну зону Атлантичного, Тихого й Індійського океанів, багато хто з яких мають важливе промислове значення. Lutjanidae живуть переважно уздовж берегів, серед рифів і скель. У більших кількостях зустрічаються вони в заростях підводної рослинності й коралів. Деякі види можуть утворювати скупчення також і на рівних площадках.

Значення Саме вони звичайно виловлюються траловим промислом. Найбільша кількість Lutjanidae добувається в західній частині Атлантичного океану, де вони є традиційними об'єктами лову в деяких латиноамериканських країнах (Куба, Венесуела, Мексика й ін.).

Систематика Родина включає 110 видів у 17 родах:

підродина Apsilinae Johnson, 1980 рід Apsilus Valenciennes, 1830 рід Lipocheilus Anderson, Talwar & Johnson, 1977 рід Paracaesio Bleeker, 1875 рід Parapristipomoides Kami, 1963 підродина Etelinae Gill, 1893 рід Aphareus Cuvier, 1870 рід Aprion Valenciennes, 1830 рід Etelis Cuvier, 1828 рід Pristipomoides Bleeker, 2020 рід Randallichthys Anderson, Kami & Johnson, 1977 підродина Lutjaninae Gill, 1861 рід Hoplopagrus Gill, 1861 рід Lutjanus Bloch, 1790 рід Macolor Bleeker, 1860 рід Ocyurus Gill, 1862 рід Pinjalo Bleeker, 1873 рід Rhomboplites Gill, 1862 підродина Paradicichthyinae Whitley, 1930 рід Symphorichthys Munro, 1967 рід Symphorus Günther, 1872

Характеристика видів

Рід Луціан Найбільш широке поширення має рід Луціан, або Парго, (Lutjanus), що нараховує 69 видів, з яких 45 живуть у водах Індійського й у південно-західній частині Тихого океану. Характерною ознакою роду є наявність луски на підставах спинного й анального плавців. Дуже добре розвинені зуби на сошнику й піднебінних костях. Рот великий, висувний. Рило звичайно трохи витягнуте, подовжене. У фарбуванні звичайні червоні тони.

Особливо багато представлені луціани в західній частині Тихого океану, де, наприклад у Філіппінських островів, зустрічається понад 30 видів. Настільки ж численні вони в Індійському океані, головним чином у водах Індії й Індокитаю. Багато видів живе й у берегів Австралії, особливо в районі Великого Бар'єрного рифа. На сході Тихого океану, у берегів Мексики й Еквадору зустрічається 7-8 видів; зовсім немає луціанів у водах Гавайських островів. У західній частині Атлантичного океану, від Філадельфії до Бразилії, у Мексиканській затоці й у Карибському морі зустрічається 11 видів роду луціанів, а на сході, у Західної Африки, 5 видів, причому два з них — кахи (Lutianus apodus) і сірий луціан (L. griseus) зустрічаються як на заході, так і на сході.

Усюди луціани високо цінуються як промислові риби. Деякі види досягають 80-100 см довжини й 10-25 кг (і навіть 50 кг) ваги. Такі, наприклад, парго, червоний і сірий луціани (L. analis, L. aya, L. griseus) і ін. у Мексиканській затоці, бурий луциан (L. eutactus) Західної Африки, темнобровий і червоний луціани (L. sanguineus, L. argentimaculatus) у берегів Індії й т.д. Але й більше дрібні види, до 30-40 см довжини, місцями утворять скупчення і є важливими промисловими рибами. Такі, наприклад, біахайба, або червонохвостий луціан (L. synagris), на Кубі, смугастий і малабарський луціани (L. lineolatus, L. malabaricus) у берегів Індії й ін.

Більшість луціанів тримаються в заростях коралів, біля мангрових заростей, серед скель, полюючи тут за рибою, що становить основну їхню їжу.

Рабірубія Також до родини відноситься дуже гарна промислова риба Куби — рабірубія, або кубинський жовтохвіст (Ocyurus chrysurus). Спина в рабірубії рожева з фіолетовим відтінком, з яскраво-жовтими цятками. Від рила через око й до кінця тіла уздовж середини боків іде широка жовта смуга, хвостовий плавець яскраво-жовтий. Рабірубія харчується головним чином рибою, менше креветками, крабами й молюсками. Досягає довжини 27-30 см. Рабірубія — коштовна й важлива промислова риба.

Апріон і Гострозуб Крім луціанів, в Індійському й Тихому океанах поширені Апріони (рід Aprion, один вид A. virescens) і близькі до них гострозуби (Pristipomoides). Підстави спинного й анального плавців у них не покриті лускою, останні промені цих плавців подовжені. Це риби із прогонистим тілом, що живуть не тільки в дна, але й у товщі води. Вони досягають довжини 1 м. Косяки апріонів дуже часто зустрічаються на рівних ділянках шельфу, іноді в товщі води, де вони активно полюють на дрібних риб, креветок і головоногих молюсків. Особливе значення в харчуванні їх мають численні види анчоусів, що живуть в Індійському океані.

Цезіо Родина Lutjanidae містить у собі також невеликих, до 25-28 см, пелагічних риб, що ставляться до роду Цезио (Caesio). Вони відрізняються прогонистою торпедовидною формою тіла, розташуванням луски горизонтальними рядами, дрібними зубами на щелепах. Цезіо живуть в Індійському океані й у західній частині Тихого океану, ведуть стадний спосіб життя, віддаючи перевагу районам коралових рифів і заростей підводної рослинності. Яскраве забарвлення дозволяє їм ховатися від численних хижаків, що живуть у тих же заростях. Харчуються цезіо дрібною рибою й ракоподібними.

Література

Джерела

Paulin, Chris D (1990) «Pagrus auratus, a new combination for the species known as „snapper“ in Australasian waters (Pisces: Sparidae)» New Zealand Journal of Marine and Freshwater Research, 24: 259—265.