Отто Вайдінгер (; 27 травня 1914, Вюрцбург — 11 січня 1990, Аален, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, оберштурмбанфюрер військ СС (1944). Кавалер Лицарського хреста з Дубовим листям та Мечами (1945).
Біографія Навчався у початковій і вищій гуманітарній школах, але навчання не завершив і атестат не отримав. Член СС (№114 921). 16 квітня 1936 року вступив у караульний штурмбанн СС, дислокований в концтаборі Дахау. Закінчив юнкерське училище СС в Брауншвейзі, а також курси командирів взводів в Дахау. 20 квітня 1936 року відправлений на курси командирів саперних частин. 9 листопада 1938 року призначений ад'ютантом батальйону, потім командиром роти в запасному батальйоні СС.
Учасник Польської і Французької кампаній. 23 вересня 1940 року переведений в штаб дивізії СС «Райх». Учасник Балканської кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. потім тимчасово служив викладачем тактики в юнкерському училищі СС в Брауншвейзі і в Головному судовому управлінні СС, поки, нарешті, 1 червня 1943 року не повернувся в дивізію СС «Дас Райх». Відзначився у боях на радянсько-німецькому фронті, де командував розвідувальним батальйоном 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх». 15 червня 1944 року прийняв командування над 4-м моторизованим полком «Фюрер» своєї дивізії, на той момент перекинутої на Захід. 8 травня 1945 року разом із своїм полком здався американським військам.
Нагороди
Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (2 березня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (15 листопада 1939) 1-го класу (25 липня 1940) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (4 вересня 1941) в сріблі (19 серпня 1943) Штурмовий піхотний знак в бронзі (21 жовтня 1941) Нарукавний знак «За знищений танк» Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами (30 січня 1943) Німецький хрест в золоті (26 листопада 1943) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами Лицарський хрест (21 квітня 1944) Дубове листя (№688; 26 грудня 1944) — за заслуги в боях у Нормандії. Мечі (№150; 6 травня 1945) — за заслуги у боях на Південному Сході. Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (30 квітня 1944)
Див. також Отто Баум Курт Мейер Франц Аугсбергер Йозеф Дітріх Сталевий шолом Різня в Орадурі
Бібліографія
Division das Reich, 5 Bände, Munin-Verlag, zwischen 1967 und 1982 Tulle und Oradour – Eine deutsch-französische Tragödie, 1984 Division „Das Reich“ im Bild, Pour le Mérite – Verlag für Militärgeschichte Kameraden bis zum Ende – SS-Panzergrenadier-Regiment 4 „Der Führer“ 1938 bis 1945, Nation Europa Verlag, Coburg 1999 Tulle und Oradour. Die Wahrheit über zwei „Vergeltungsaktionen“ der Waffen-SS, Coburg 1999
Література
Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.430, 698—699 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Fischer, Thomas (2008). Soldiers Of the Leibstandarte. J.J. Fedorowicz Publishing, Inc. ISBN 978-0-921991-91-5. Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag GmbH. ISBN 3-920677-43-9. Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941–1945 Geschichte und Inhaber Band II (The German Cross 1930–1945: History and holders, vol. 2). Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X. Yerger, Mark C., "German Cross in Gold Holders of the SS and Police, " volumes 1 and 2, R. James Bender Publishing
Твори
Посилання
SS-Obersturmbannführer Otto Weidinger Weidinger, Otto — нагороди оберштурмбанфюрера СС Вайдінгера
Примітки