Теренггану, колишня вимова Тренгану (, джаві:ترڠڬانو دار الإي) — один із федеральних штатів Малайзії. Адміністративний центр — місто Куала-Теренггану. Теренггану поділений на 7 районів. Штат являє собою спадкову монархію — султанат. Глава штату — Султан Мізан Зайнал Абідін.
Історія Територія султанату Тренгану входила в імперії Шривіджайя і Маджапахіт. Як самостійний султанат Теренггану виник в 1724 році. На початку 19 ст. султанат опинився під васальною залежністю від королівства Сіам і щорічно виплачував їм данину. Але під владою Сіаму Теренггану процвітав і цей період також зазначений про власний васальний контроль султанату над королівством Бесуд Дарул Іман. Після укладання Англо-Сіамського договору у 1909 році султанат увійшов до складу Стрейс-Сетлименте під британським протекторатом. Під час Другої світової війни (у 1941 році) був зайнятий японськими військами і переданий ними під управління Таїланду. У 1945 — знову під британським управлінням. У 1948 році Тренгану входить в Малайську Федерацію, а в 1957 — до складу незалежної Малайзії.
Географія Теренггану розташований на північному сході Малайського півострова, біля кордону з Таїландом (на півночі). На південному заході Теренггану має адміністративний кордон з малайзійським штатом Паханг, на півночі і північному заході — зі штатом Келантан. На сході узбережжя Теренггану омивається водами Сіамської затоки (протяжність узбережжя становить 225 км). У Сіамській затоці лежать приналежні Теренггану Перхентійські острови і острів Реданг, центри міжнародного морського туризму.
Економіка Теренггану раніше був найбіднішим штатом Малайзії, але не так давно поблизу узбережжя була виявлена нафта і природний газ. Тому найрозвиненішою галуззю місцевої економіки є видобуток і переробка нафти та видобуток газу. Є величезні нафтохімічні комплекси поблизу поселень Пака і Кертех.
У сільському господарстві традиційно вирощуються банани, рамбутан, кавуни і дуріан, розвинене рисівництво. Велике значення також мають рибальство та індустрія туризму.
Теренггану традиційно славиться суднобудуванням, багато прикрашеними різьбленими дерев'яними човнами, які називають банґау (bangau) — ще не так давно їх можна було знайти в гавані кожного села і міста.
Адміністративний поділ № Район (укр.) Район (ориг.) Площа,км² Населення,чол. (2006) 1 Бесут Besut 1 233 145 324 2 Дунгун Dungun 2 736 159 996 3 Хулу Теренггану Hulu Terengganu 3 874 73 912 4 Кемаман Kemaman 2 536 174 876 5 Куала Теренггану Kuala Terengganu 605 361 801 6 МарангMarang 667 102 470 7 Сетіу Setiu 1 304 61 907
Примітки
Посилання Terengganu State Government Information Portal Official Terengganu Tourism site Terengganu tourism page Official Terengganu Tourism site