Русанівський канал — штучний канал на Дніпрі, у межах Києва.
Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить з Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у Русанівську протоку біля Русанівського метромосту.
Загальна довжина каналу — 3500 м. Середня ширина по урізу води — 43 м. Ширина прибережної захисної смуги — 25 м.
Канал штучно прорито у 2-й половині 1960-х років під час будівництва житломасиву Русанівка.
Глибина каналу до будівництва Канівської ГЕС — 4 м, після — 8 м, за винятком ділянки між Русанівською набережною та бульваром Ігоря Шамо — тут глибина становить 4—6 м.
Мета створення каналу Основне завдання каналу як гідротехнічної споруди полягає в:
утримуванні на низькому рівні ґрунтових вод для забезпечення стійкості споруд на Русанівці, Лівобережному масиві та Березняках;
прийом поверхневих стічних вод (дощових, снігових) через мережу труб та коллекторів дощової каналізації.
Саме тому канал є водоймою, не призначеною для облаштування офіційних пляжів та купання.
Судноплавство на каналі
Канал несудноплавний. Вхід і рух малих суден, як з працюючим мотором, так і на веслах у Русанівський обвідний канал протягом усього року заборонено.
Джерела
КП Плесо Посилання Мости через Русанівський канал // Київ — від минулого до майбутнього, 29.06.2021