Петро́ Олекса́ндрович Ганжа́ ( 15 липня 1939, Жорнище - 18 серпня 2026, Київ) — український кераміст, художник, мистецтвознавець; член Спілки радянських художників України з 1970 року (секретар Спілки художників України у 1992­–2002 роках). Син майстра художньої кераміки Олександра Ганжі, брат килимаря Степана Ганжі, чоловік художниці Наталії Чернової.

Біографія Народився 15 липня 1939 року в селі Жорнищі Іллінецького району Вінницької області (нині Україна). 1968 року закінчив факультет декоративно-прикладного мистецтва Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва, де навчався у Дмитра Крвавича, Юрія Лащука, Володимира Овсійчука, Романа Сельського. Дипломна робота — набір українських сувенірів «Пісня» (керівник Борис Горбалюк, оцінка — добре).

Після здобуття мистецької освіти був направлений до Опішні, де протягом 1968—1973 років обіймав посаду головного художника на заводі «Художній керамік». Мешкав в Опішні в будинку на вулиці Агропунктівській, № 15, квартира № 1Ганжа Петро Олександрович // . З 1973 року працював у Києві, у Музеї народної архітектури та побуту України, де завідував експериментальними майстернями, очолював відділ народних художніх промислів; у 1979—1992 роках працював у Творчо-виробничому об'єднанні «Художник». З початку 1990-х років має свою майстерню на території Києво-Печерської лавриВаверчак Неля. Записки з «Живого» дому… що замерзає  // День. — 2012. — 17 лютого. .

Мешкає у Києві, в будинку на Оболонському проспекті, № 16Ганжа Петро Олександрович / Довідник членів Спілки хужожників України. Київ. 1998. С. 30..

Творчість Працює в галузях станкового живопису, прикладного (художній текстиль, кераміка) і монументального мистецтва. Серед робіт: кераміка цикл тарілок за мотивами українських народних пісень (1968); фаянсові декоративні полумиски з підполивними розписами на історичні теми: «Козак Мамай», «Еней», «Козак Мамай і молодиця», «Рідна мати моя», «У Києві на Подолі козаки гуляють», «Роксолана», «Ой дуб, дуба, дуба», «На вулиці музика грає», «Ой у лузі над водою калина цвіте», «Одарка», «Карась», (1968—1972), «Україна» (1988); порцелянова ваза «Козацький вихор» (1993); таріль, присвячена фундації імені Олега Ольжича (1995); килими та гобелени

«Вершники» (1989); «Козак Мамай» (1992); «Засвіт встали козаченьки» (1993); «Козак – душа правдивая» (1993); «Козацька мелодія» (1993); «Запорожці у поході» (1993); «Похід козаків» (1995); «Аркан» (1995); </div> монументальні роботи оформлення станцій метро: у Харкові — «Левада» (1974, знищено), «Київська» та «Студентська» (1979, у співавторстві з Наталією Черновою); у Києві «Оболонь» (1981, композиція з кованого металу «Театральна Україна»); оформлення готелю «Україна» в Москві (1980, керамічні панно «Лукаш» і «Мавка»); <small>ст. метро «Оболонь»<small>ст. метро «Оболонь»<small>ст. метро «Київська»<small>ст. метро «Студентська»

живописні портрети Семена Корпанюка (1966); Олександри Селюченко (1969); Романа Корогодського (1970); Наталії Чернової (1970); Віталія Ханка (1998); Антона Штепи (1998); Марії Сметанської (1998); Степана Сапеляка (2001); Оксани Родак (2001); Олекси Ющенка (2002); доньки шейха (2002); Павла Муравського (2003); Вільямса Моргана (2005); Алекса Мілянич» (2010); Воїн АТО Убийлихо (2014; 2017); інші картини «Польові квіти» (1997); «Колядники в селі» (1998); «Окраїна Опішні» (2001; «Біла-біла зимонька водить коляду» (2003, разом з Наталією Черновою). </div>

Твори зберігаються у фондах Національного музею-заповідника українського гончарства в ОпішніПетро Олександрович Ганжа // Сайт Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні. — 2013. — 10 грудня. , у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові, Харківському художньому музеї, в приватних колекціях у Канаді й США.

Виставки Перша персональна виставка картин художника «Під сяйвом Лаври» відбулася в Києві 2014 рокуВиставка живопису «Під сяйвом Лаври» Петра Ганжи. Київ. Галерея «Митець». 1–10 липня 2014 року.. У серпні 2015 року в Харкові в творчому клубі «Вітальня на Дворянській»Ефанова Марина. В Харькове открылась выставка трех поколений художников // Вечерний Харьков. — 2015. — 23 августа. і в січні 2016 року в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві пройшли виставки під гаслом «Твої таланти, Україно», де експонувалися твори мистецької династії Чернова та ГанжіПідлужна Алла. Династія Чернова-Ганжі // День. — 2016. — 25 січня. .

Мистецтвознавчий доробок Автор книги «Таємниці українського рукомесла», що вийшла друком 1996 року в київському видавництві «Мистецтво» накладом 2500 примірників. Ілюстроване видання знайомить читачів з багатовіковим надбанням українських народних майстрів, розвитком і сучасним станом українських народних промислів та з особливостями художніх ремесел. Також автор мистецтвознавчих статей, зокрема: «Відродження традиційних осередків народного мистецтва» // «Народна творчість та етнологія», 1989, № 4; «Живопис Миколи Бегми» // «Народна творчість та етнологія», 1991, № 3; «Іван Білик» // «Народне мистецтво», 1997, № 2; «Різдвяний салон: Від трипільців до модерну» // «Образотворче мистецтво», 1998, № 1.

Примітки

Література Ганжа Петро Олександрович // ; М. Шудря. Ганжи // ;