Культура Швеції — загальне поняття до якого належать різні аспекти буття шведів: лютеранство, профспілковий рух, впевненість в собі тощо. Що врешті формує шведський менталітет (національну самоідентифікацію), сприйняття шведів чужинцями тощо. Різні історичні періоди також впливали на формування шведської культури або виражали шведську ментальність. Так Швеція скасувала рабство до середини XIV століття, також не було у шведів кріпосницького права, селянство становило близько 40 % населення, і було одним з чотирьох станів (разом з дворянами, духовенством та міщанами) в Риксдагу.

Загальна характеристика

25 провінцій () у Швеції на початку своєї історії мали поганий взаємозв'язок у Скандинавії. Тому у кожного з них є різна культура. Ці провінції давно втратили своє автономне значення як адміністративні та самостійні політичні регіони. Але, як і раніше, розглядаються як культурні регіони і населення Швеції ототожнює себе з ними. Кожна провінція має певну історію, кожен регіон зі своїм власним характером. Склад деяких з них історично формувався як відділена частина Швеції зі своїми законами. Оскільки незалежність регіону виникла через те, що була частиною іншої країни, таких як Данія, Норвегія та ін.. І тому через вплив сусідніх культур ці регіони під різним впливом сформували і різні діалекти Швеції (Північно-німецький), виникли деякі етнічні меншини. Для отримання додаткової інформації про ці культурних регіони див. статті про ландскапи (провінції).

Звичаї

Особливістю культури Швеції є шведська ментальність, що підтримується шведським вихованням. Одним із багатьох явищ шведської культури є принцип «лагом» , аналог української стриманої добротності та християнської чесноти «здержливості» (примітка автора О. К.): це спадок вікінгів (варягів) і символ шведського життя. Його можна спостерігати серед шведів не лише в особливості поведінки, але і в одязі, в дизайні, в архітектурі тощо. Це шведська помірність, стриманість, ощадливість — нічого зайвого. Пані Шарлотт Девітт, ка «Американського клубу Швеції», уродженка Бостону (США), прожила в Стокгольмі десять років. І у власній книзі «Звички і звичаї Швеції» вона визначає це поняття так:

Шведська легенда відносить походження слова «лагом» до давньої історії країни. Часів, коли вікінги, що населяли країну в IX-XI століттях, здобували одну за одною військові перемоги. І одного разу, після однієї з таких перемог, славні воїни зібралися втамувати спрагу медовим напоєм (медовухою), після того як мед перебродив з водою. Великий келих перероблений з рогу був невеликий для гурту багатьох солдатів. Хоча напою повинно було вистачити на всіх в спільноті. Тому кожному, хто відпивав з такої посудини, слід було тільки втамувати спрагу, пригубити. Якщо ж вікінг намагався відпити більше за рахунок суспільства, тоді йому одразу нагадували: «», тобто в перекладі — «вистачить», «досить». Від чого і утворено було коротке слово «lagom» (дотримання «золотої середини»)стр. 40-44, «Золотая середина. Как живут современные шведы» (Культурология — Документальная литература), Ада Леонтьевна Баскина, серия «Во, народ!», изд. «НЦ ЭНАС», 2008 г. ISBN 978-5-93196-885-8 . Хоча тотальне нав'язування дотримання стриманості (згідно соціології медицини) призвело до лідерства в Європі з суїцидів серед шведів«Статистика самоубийств», Проєкт «О жизни» (lossofsoul.com), Гетсби, 2012 г. Самоубийства в Швеции, Категория: Шведская жизнь . Шведський етикет і педантизм схожий на німців, але не така суха суворість у шведів. Бо шведи схильні до самоіронії, полюбляють здоровий гумор. Наприклад, при відвідуванні когось, гостей очікують «хвилина в хвилину», без запізнень та без приходу раніше назначеного часу. До тосту не випивають алкоголь (тост в кінці трапези), спочатку їдять (як вірмени) для уникання швидкого захмеління (що повністю відрізняє від російської культури). А після тосту не цокаються (як росіяни), лише підіймає кожен свій келих у гору (на рівні грудей) дивлячись в очі один одному з ким ділять трапезу, потім пити після слова господаря дому: «Сколь!», в перекладі — «за ваше здоровля» (аналог українського «Будьмо»). Далі відбувається знову обмін поглядами, та ставлять порожні келихи на стіл не вимагаючи за російською звичкою упитися і завалитися під стіл або під паркан. У шведів розвинене почуття делікатності і сором'язливостістор. 267, (глава «Швеція»), «Етика ділових відносин» (навчальний посібник — Міністерство освіти і науки України), Палеха Ю. І., рецензенти — доктор філософських наук професор Герасимчук А. А. (Польща) та доктор політичних наук професор Оніщенко І. Г. (Україна), вид. «Кондор», м. Київ, 2008 р. — 356 с. ISBN 978-966-351-061-3. Подарунки шведи цінують суто як європейський знак уваги, ніж як азійську вартість і розкіш для нав'язування залежності від даруючого презент. Тому варто уникати для подарунків навіть абсолютно білих букетів квітів. Цінують шведи як подарунки шоколадні цукерки, митецькі картини, гравюри, хустки, вишукані напої (вино, віскі, коньяк) тощо. Отримавши подарунок кажуть «так» (аналог українського «дякую»).

Новий рік Найчастіше не має того розмаху, якого, можливо, очікують наші туристи. У Швеції чи вважається урочистість, лише привід для парадно одягнених друзів зібратися разом, покуштувати омарів, опівночі випити келих шампанського під вірш англійського поета Альфреда Теннісона (1809—1892 рр.) «Новорічні годинник» (цей звичай існує з 1895 р.) та дати так звану новорічну обіцянку: скинути пару кілограмів, провести відпустку на курорті, відвідати в іншому місті бабусю, посадити в своєму саду троянди тощо. Іноді замість обіцянки роздають поцілунки, вітаючи один одного з Новим роком. Починаючи свято вже о 20:00, багато шведів закінчують зустріч Нового року близько 1-2 годин ночі, виходячи о 24:00 годині на 10-15 хвилин на вулицю, щоб запустити феєрверкиШведские традиции .

Пасха Найголовніший весняне свято — Великдень, який традиційно трапляється раніше нашого, православного Великодня. Як і православні, шведи завзято фарбують яйця у всі кольори веселки і прикрашають свої житла фігурками курей і кроликів. А маленькі дівчатка дружно вбираються в старі бабусині спідниці, туфлі і хустки й малюють на обличчях веснянки, щоб бути схожим на відьом. У колишні часи шведи вірили в існування відьом, які згідно з переказами, щорічно у Великий четвер, що випадає перед Великоднем, летіли на Лису Гору, на зустріч із самим дияволом. Пов'язана з передвеликодньою суєтою традиція жива, і дітлахи, озброївшись мітлою і мідним кавником, ходять від одного будинку до іншого, бажаючи веселого Великодня сусідам. За це їм частенько дають тістечка, цукерки або трохи грошейПасха в Швеции .

Різдво Головним зимовим святом у Швеції вважається Різдво. Оскільки шведи є лютеранами, то і Різдво для них настає вже 24 грудня. Це свят вечір, підготовка до якого починається за місяць. Коли до Різдва залишається чотири тижні, шведи запалюють першу свічку на особливих свічниках, розрахованих на чотири свічки. Догоріти до кінця їм не дають — повинна розтанути тільки її чверть. Рівно через тиждень шведи запалюють дві свічки — ту саму, що згоріла на чверть, і нову. Так триває аж до Різдва — тоді на святковому столі має бути запалена остання свічка. Крім того, на столі з'являються в'ялена тріска, пряниковий будиночок або пряникове печиво і свинина. Не можна обійтися і без так званого ґльоґу, як шведи прозвали підігріте червоне вино з доданими до нього спеціями і мигдалевими горішками. Це свято суто сімейне. За столом збираються кілька поколінь, і потрапити на це дійство людині сторонній практично неможливо. Увечері один з членів сім'ї непомітно виходить з дому — найчастіше, щоб «купити газету або сигарети», — і в цю саму хвилину лунає стукіт у двері і з'являється справжнісінький бородатий Дід Мороз з цілим мішком подарунків. Треба сказати, маленькі діти з року в рік журяться, що їхній тато методично пропускають найзахопливіше видовище різдвяної ночі, поки вчергове не помітять під червоною шубою Діда Мороза знайомі джинси або рукави сорочки. Шведський Дід Мороз зветься Юльтомтеном (), або Різдвяним гномом, які вважають «жили» у Швеції задовго до появи християнства. У язичницькі часи шведи щиро вірили, що їхні будинки, сади, ліси і поля були заселені маленькими гномиками, яких час від часу треба всіляко задобрювати, щоб вони допомагали людям трудитися. Юльтомтенові ставили цілий горщик рисової каші, в яку часто клали мигдаль. Каша виставлялася на поріг, а наступного ранку шведи з побоюванням виглядали за двері: чи сподобалися гномові їхні ласощі… Порожній горщечок означав, що шведи догодили своєму «сусідові» і він буде прихильний до них весь наступний рік. Нинішні жителі Швеції, звичайно, злегка підсміюються над своїми предками, радіючи, що випадає раз на рік місцевим диким і домашнім тваринам щастя у вигляді смачної і поживної каші. Нинішні шведи не відрізняються марновірством, як і раніше кладуть кілька ложечок прикрашеної мигдалем рисової каші на окрему тарілочку — «про всяк випадок»http://sweden.geography.kz/rozhdestvo-v-shvecii.html .

День забродженого оселедця Заброджений оселедець володіє різким, неприємним запахом, який здатні витримати далеко не всі шведи (недосолений оселедець з прянощами і перцем тримають пару днів на сонці, де починає бродити, проте їдять його перш, ніж він встигає протухнути). Зате ті, хто долає своєрідний «аромат», стверджують, що смак у цієї риби просто чарівний. Свята раків і оселедця з душком не вважаються державними. Такого роду «свят» у Швеції вистачає: в «день батька» татам дарують краватки, а в «день матері» мам виводять у ресторан. На Благовіщення, що відзначається 25 березня, поїдають вафлі, а на християнський жирний вівторок прийнято їсти так званий «семлур» () — пшеничні булочки з солодкою мигдалевою начинкою. Не забувають шведи і про власні дні народження, які, щоправда, відзначаються, не настільки широко, як в Росії: за звичаєм родина будить іменинника піснями і подають у ліжко каву з тортом і подарункамиДень забродившей селедки в Швеции .

Вальпургієва ніч і свято літнього сонцестояння Знаменний весняний день для шведів є Вальпургієва ніч, що випадає на 30 квітня. Цього дня по всій Швеції палять багаття і співають весняні пісні. Студенти надягають спеціальні білі кашкети, які зберігають потім все своє життя (по цій кепочці легко визначити, в якому вузі навчаються студенти, — кожен навчальний заклад має свої «стандарти» і моделі). Прихід весни вшановують також і хлопавками з феєрверками та алкоголем. Така святкова ніч поступово перетікає в перше травня, День праці, коли шведи висипають на вулиці, об'єднуючись в натовпи демонстрантів. Робітники вимагають більш високих зарплат, рівноправності, скорочення робочого дня, міжнародної солідарності — підстав для демонстрацій завжди вистачає. Найяскравішою подією літа є свято літнього сонцестояння, яке відзначається у вихідні, найближчі до 21 червня. Дівчата напередодні нерідко виходять в поле або на луг — за переказами, якщо їм вдасться сплести вінок з семи видів квітів, вони побачать уві сні свого судженого. У сам день свята в містах і селах споруджуються обплетені листям і квітами жердини, навколо яких одягнені в національні костюми шведи водять хороводи, танцюють і співають. До столу подається молода картопля з кропом, оселедець і горілка. Бенкети тривають і в серпні. Саме тоді у Швеції починається сезон лову раків, для поїдання яких існують навіть змагання, і шведи із задоволенням надягають своєрідні «слинявчики» і спеціальні ковпачки, прикрашають столи серветками із зображенням раків, підвішують на вікно паперове сонце, в яке вставляється свічка, наповнюють келихи пивом — і приступають до трапезиВальпургиева ночь и праздник летнего солнцестояния в Швеции .

Червоні дерев'яні будиночки