Підканцлер литовський (до 1569 р. — підканцлер; ) — посадова особа Великого князівства литовського і Речі Посполитої, заступник великого канцлера. З 1569 року входив до складу сенату Речі Посполитої, раніше — до складу Ради Великого князівства ЛитовськогоГрыцкевіч А. Падканцлер // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 384. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2..
Посада була створена 1566 року, проте відомо, що ще 1446 року, за великого князя Свидригайла існувала посада підканцлера, яку займав Борис Глинський. Запровадження посади пов'язане зі збільшенням документообігу в державі, а також для того, щоб хтось з керівників канцелярії міг бути присутнім у столиці для затвердження державних документів, а хтось міг супроводжувати великого князя.
Повноваження підканцлера були подібними до повноважень великого канцлера, він був його заступником, але не підлеглим. Як і канцлер, підканцлер займався справами канцелярії, вирішував внутрішньодержавні та закордонні питання, керував роботою писарів і секретарів, а також, був хранителем малої державної печатки. За розпорядженням великого князя литовського підканцлер видавав державні документи зі своїм підписом і малою державною печаткою.
На посаду підканцера призначалися переважно представники вищої знаті, які могли поєднувати з нею й інші посади. Кандидат на зайняття посади мав бути добре освіченим і володіти практичними навичками діловодства. Підканцер був хранителем державних актів — Метрики Великого князівства Литовського, яка містила документи, що проходили через його канцелярію.
Список підканцлерів литовськихUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 146-149.
Остафій Богданович Волович (1566–1579) Христофор Перун Радзивілл (1579—1584) Лев Сапіга (1585—1589) Ґабріель Война (1589–1615) Явстах Волович (1615–1618) Ієронім Волович (1618–1619) Альбрехт-Станіслав Радзивілл (1619–1623) Павел Стефан Сапіга (1623–1635) Стефан Пац (1635–1640) Марціян Тризна (1641–1643) Казимир Лев Сапіга (1645–1656) Кшиштоф Зиґмунт Пац (1656–1658) Александр Кшиштоф Нарушевич (1658–1668) Міхал Казимир Радзивілл (1668–1680) Домінік Миколай Радзивілл (1681–1690) Кароль Станіслав Радзивілл (1690–1699) Станіслав Антоній Щука (1699–1710) Казимир Чорторийський (1712–1724) Міхал Фридерик Чарторийський (1724–1752) Міхал Антоній Сапіга (1752–1760) Антоній Тадеуш Пшездзецький (1764–1772) Йоахим Хрептович (1773–1793) Казимир Константин Плятер (1793–1795)
Див. також Великий канцлер литовський
Джерела Груша А. Канцылярыя Вялікага княства Літоўскага 40-х гадоў XV — першай паловы XVI ст. — Мінск, 2006. — 215 с. Груша А. Службовы склад і структура канцылярыі ВКЛ 40-х гадоў XV — першай паловы XVI ст. // Metriciana: Даследаванні і матэрыялы Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. — 2001. — Т. 1. — С. 11-45. Bardach J. O praktyce kancelarii litewskiej za Zygmunta I Starego // Studia z ustroju i prawa Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVII wieku. — Warszawa, 1970. Korczak L. Litewska Rada wielkoksiążęca w XV wieku. — Kraków, 1998. Rachuba A. Kancelarie pieczetarzy WKsL w latach 1569–1765 // Lietuvos Metrika. 1991–1996 metu tyrinejimai. — Vilnius, 1998. — S. 256–271.
Примітки