«Пси́хо 3», або «Психо́з 3» (), більш точний переклад — «Псих 3» — американський психологічний трилер 1986 року, знятий Ентоні Перкінсом, виконавцем головної ролі маніяка Нормана Бейтса.
Сюжет Морін Койл — психічно нестабільна монашка, стоїть на карнизі дзвонарні, збираючись покінчити життя самогубством. Інша монашка намагається зупинити її, між жінками зав'язується боротьба й Морін випадково скидає жінку, яка розбивається насмерть. Морін, розгублена та зневірена, змушена відмовитись від сану та покинути монастир.
У 1983 році Норман Бейтс працює в мотелі. Він повернувся до заняття таксидермією та зберігає труп Емми Спул, офіціантки, яка сказала йому, що вона його справжня мати після того, як вбила кількох людей, яких сприймала за загрозу для сина. Колишній начальник Нормана, Ральф Стетлер, та місцеві правоохоронні органи починають розшукувати Емму. Музикант Двейн Дюк підвозить Морін і вночі намагається її зґвалтувати. Вона тікає та йде далі пішки. Зранку Двейн зупиняється біля мотелю Нормана та цікавиться роботою. Норман робить його своїм помічником.
Трейсі Венабл, журналістка з Лос-Анджелеса, вважає, що Норман знову вбиває, і береться за написання статті про звільнених серійних убивць. Морін поселяється до мотелю. Норман виявляє, що вона схожа на його колишню жертву, Меріон Крейн. Вночі Норман, коли «Мати» бере гору над його розумом, заходить до ванної кімнати Морін, маючи намір убити її, але виявляє, що вона намагалася покінчити життя самогубством, порізавши собі вени. Морін сприймає Нормана в одязі «Матері» за Діву Марію. Норман рятує Морін і чинить спротив своєму альтерего.
Після її виписки з лікарні під наглядом отця Браяна, Морін і Норман починають романтичні стосунки. Вночі Дюк знайомиться з дівчиною на ім'я Ред у барі. Ред намагається викликати таксі, але «Мати» розбиває двері телефонної будки та зарізає Ред до смерті. Наступного дня туристи прибувають до мотелю, плануючи подивитися футбольний матч. Трейсі обшукує квартиру Спул та виявляє номер телефону мотелю, написаний на обкладинці журналу.
«Мати» вбиває постоялицю мотелю Петсі Бойл у туалеті. Норман знаходить її тіло та переховує в холодильнику. Наступного ранку шериф Джон Гант та заступник шерифа Лео розшукують Петсі. Трейсі розповідає Морін про минуле Нормана. Збентежена Морін лишається з отцем Браяном, який піклувався про неї в лікарні. Норман виявляє, що тіло Спул зникло. Дюк намагається шантажувати Нормана, погрожуючи здати його поліції. Але Норман б'ється з ним і вдаряє його ж гітарою. Норман тягне тіла Дюка та Петсі до своєї машини, щоб викинути їх у болото за мотелем, як він зробив багато років тому. Дюк, однак, ще живий, він нападає на Нормана, внаслідок чого авто все одно тоне в болоті, а Норман випливає на берег.
Трейсі розмовляє зі Стетлером про Спул та дізнається, що вона працювала в ресторані Стетлера, який тепер належить Гарві Лічу. Трейсі зустрічається з Лічем, мешканцем будинку для людей похилого віку, і дізнається, що Спул перебувала в психіатричній лікарні за вбивство. Морін вирішує, що Норман — її справжнє кохання, і повертається до мотелю. Але «Мати» протестує, Норман відпускає її руку і Морін падає зі сходів на стрілу скульптури. Трейсі входить до будинку, бачить мертву Морін і Нормана в образі «Матері».
Попри загрозливі обставини, Трейсі намагається пояснити Норману історію його родини, яку з'ясувала під час свого розслідування. Спул не була матір'ю Нормана, але кохала його батька, Джона. Коли він обрав її сестру, Спул убила Джона. Потім вона викрала малого Нормана, проте її помістили до лікарні. Розлючений її обманом, Норман шматує тіло Спул і позбавляється контролю «Матері» над собою. Шериф Гант, маючи докази вини Нормана, заарештовує його. Норман відповідає: «Та я буду вільним, нарешті буду вільним». Їдучи до в'язниці, Норман дістає з піджака відрубану руку Спул і пестить її.
В ролях Ентоні Перкінс — Норман Бейтс Дайан Скарвід — Морін Койл Джефф Фейгі — Двейн Дюк Роберта Максвелл — Трейсі Венабл Г'ю Джиллін — Шериф Джон Гант Роберт Алан Браун — Ральф Статлер Лі Ґерлінґтон — Мірна Донован Скотт — Кайл Джульєтт Каммінз — Ред Кей Ґеберлі — Руті Джек Мердок — Лу Ґарі Баеєр — Отець Браян Патіенс Клівленд — Сестра Марґарет Карен Генсель — Сестра Кетрін Стів Ґевера — Помічник шерифа Лео Джанет Лі — Меріон Крейн (флешбек) Клаудія Бріар — Місіс Емма Спул (флешбек)
Слогани фільму «Unlock the Terror. Unlock the Fear. And enter into the All New Nightmare of…» — «Відкрийте терор. Відкрийте страх. І увійдіть в усі нові нічні жахіття…» «Norman Bates is back to normal. But Mother's off her rocker again!» — «Норман Бейтс повернувся до нормальності. Але матір розпочинає знову!» «Just when you thought it was safe to go back into the shower!» — «Просто коли ви думаєте, що це безпечно — повернутися до душу!» «Norman Bates back home with Mother again.» — «Номан Бейтс повернувся додому з матір'ю знову.» «The most shocking of them all.» — «Найшокуюче з них всіх.»
Цікаві факти Зйомки фільму розпочалися 28 червня 1985 року на студії Universal. Книга В животі у монстра (), яка належить Мері, героїні другої частини, лежить в багнюці біля будинку Нормана, а на склі підвального віконця видно слід від руки юнака, вбитого в попередній частині у підвалі. У початковій версії сценарію вбивцею виявлявся Двейн, який намагався підставити Нормана Бейтса. Фільм став режисерським дебютом Ентоні Перкінса. Ентоні Перкінс запропонував зняти фільм чорно-білим, як данина оригінальному фільмові 1960 року, але студія відмовилась від цієї ідеї. Перкінс хотів, аби актор Джефф Фейхі був абсолютно голим в еротичній сцені між Дюком та Ред, але актор почував себе дуже незручно перед камерами й Перкінс відмовився від цього задуму. Початково відзнята кінцівка фільму не сподобалась босам студії й вони повернули Перкінса вже після закінчення зйомок, аби перезняти фінал. Студія планувала випустити стрічку 14 лютого 1986 року — на День Святого Валентина. Роль Мами виконав каскадер Курт Пол — тому глядачі ніколи не бачать обличчя персонажа, завжди затемненого або відвернутого від камери. Та сама сукня використовується й у 4 частині серіалу. В одному з інтерв'ю перед своєю смертю Перкінс зізнався, що не хотів знімати фільм, так як в нього не було режисерських навичок. В сцені оголення героїні Дайан Скарвік зіграла дублерка Брінкі Стівенс. Під час зйомок фільму Ентоні Перкінс дізнався про свій позитивний ВІЛ-статус.
Музика Музику до фільму написав композитор Картер Бьорфелл.
«Scream Of Love» (Theme Song From «Psycho III») Maureen In The Desert Dirty Street Before & After Shower Warm As A Cry for Help Sisters Mother Bad Boys & Body Bags Revenge Of A Thankless Child Electroshock Waiting RoomКрім того, в фільмі прозвучали дві пісні «Catherine Mary» та «Dirty Street» у виконанні співачки Stanton Miranda''.
Посилання