Підсилювач зі схрещеними полями (ПСП) — підсилювач зворотної хвилі магнетронного типу з замкненим електронним потоком, в якому використовується кільцева сповільнююча система з непарним числом періодів. Винайдений в 1949 американським інженером В. Брауном, який дав йому крім амплітрона й іншу назву — платинотрон. Розмикання кільцевої сповільнюючої системи в амплітроні, необхідної для введення і виведення НВЧ енергії, а також для здійснення режиму біжної хвилі, забезпечується завдяки розриву у зв'язках використаної сповільнюючої системи бугельного типу. Електронний потік амплітрона аналогічний електронному потоку магнетрона, з яким амплітрон (в порівнянні з іншими підсилювачами магнетронного типу) найбільш близький по конструкції і характеристиках. Застосований вперше в середині 1950-х років, яка часто використовується як НВЧ підсилювач у передавачах дуже високої потужності. Новий широкосмуговий підсилювач, який визнають як перший підсилювач зі схрещеними полями (), на основі ідей магнетрона створив інженер Вільям Браун (Raytheon). Браун назвав його амплітрон. Інші імена, які іноді використовують виробники — платинотрон () або стабілотрон ().
ПСП має меншу здатність до посилення і смугу пропускання, ніж інші лампи для посилення мікрохвиль, однак більш ефективний і дає змогу отримувати значно більшу вихідну потужність. Пікова потужність може досягати багатьох мегават, а середня потужність становитиме десятки кіловат при використанні пристрою на 70% потужності. У ПСП електричні й магнітні поля перпендикулярні одне одному («схрещені поля»).
Ця лампа має перевагу, яка полягає в тому, що при знятті з неї живлення вона починає пропускати сигнал безпосередньо зі входу на вихід майже без втрат. Два підсилювачі можуть бути з'єднані послідовно, з подачею живлення лише на один з них, у разі ж, якщо той підсилювач, на який подано живлення, вийде з ладу, для відновлення працездатності системи досить перемкнути живлення на другий підсилювач.
Використання замкнутого модулювання електронного потоку зумовлює наявність зв'язку між входом підсилювача і його виходом. Зниження шкідливого впливу цього зв'язку забезпечується внаслідок взаємно протилежного руху електронного потоку і підсилюваної електро-магнітної хвилі. При цьому модулюючий. електронний потік здійснює передачу сигналу зв'язку завжди в одному напрямі — зі входу на вихід амплітрона.
Внаслідок замкнутості електронного потоку в амплітроні повинні виконуватися умови, при яких згрупований електронний потік, переходячи через точку розриву у зв'язках, не піддавався б перегрупуванню. Ця обставина накладає обмеження на смугу підсилюваних частот, яка у амплітрона є тим не менше досить широкою і досягає 5-10% від середньої частоти. У амплітроні, працюючому як широкосмуговий підсилювач, вид коливань (як правило, основний для магнетрона) є паразитним. Для його придушення використовується сповільнююча система з непарним числом періодів. Основні енергетичні параметри амплітрона — потужність і ккд — досягають 10 МВт (в імпульсному режимі) і 80% відповідно (тобто того ж порядку, що і в магнетроні).
Переваги амплітрона : простота конструкції, малі габаритні розміри і маса, надійність і довговічність; Недоліки : порівняно низький коефіцієнт підсилення (10-15 дБ) і високий (по відношенню до інших приладів цього класу) рівень паразитних коливань.
Амплітрони широко застосовуються в передавальних пристроях станцій радіолокації, систем зв'язку, навігації, телеметрії та інших (головним чином в імпульсному режимі).
Джерела Енциклопедія радіоелектроніки. Терміни, пояснення, формули, приклади