Олексій Васильович Ясь ( 2 жовтня 1967, Київ) — український історик, фахівець з української історіографії та інтелектуальної історії XIX-XX століть, доктор історичних наук (2014), член-кореспондент НАН України (2021).

Життєпис Народився 2 жовтня 1967 року в Києві. У 1993 році з відзнакою закінчив історичний факультет Київського державного університету, 1997 року — аспірантуру заочної форми навчання Інституту історії України НАН України.

З червня 1993 року — інженер-дослідник, молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник, а від січня 2017 року — провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.

У квітні 2000 року, під керівництвом доктора історичних наук Ю. А. Пінчука, захистив кандидатську дисертацію «Державницька традиція в українській зарубіжній історичній науці 1945—1991 рр.».

У грудні 2014 року захистив докторську дисертацію «Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку XIX — 80-х років XX ст.» (науковий консультант академік НАН України В. А. Смолій).

Книга О. Яся «Багатоликий Микола Костомаров»» посіла перше місце у Всеукраїнському рейтингу «Книжка року 2018» в номінації «Минувшина. Біографії / Мемуари» та у ІІ Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному Рейтингу — 2018» у номінації «Життєпис».

З 2021 року — член кореспондент НАН України.

З 2022року — дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.

Нагороди та відзнаки

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2011). Заслужений діяч науки і техніки України (2016). Лауреат Премії НАН України імені М. І. Костомарова за серію праць з української історіографії XIX—XX ст. (2019). У 2026 році — нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеняУКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №755/2026 Про відзначення державними нагородами України з нагоди 35-ї річниці незалежності України.

Основні праці Історія України на виднокрузі європейської цивілізації: концептуальні пропозиції Михайла Драгоманова. Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2025. 52 с. https://www.academia.edu/145194688 Марксистський соціалізм vs бунтарський анархізм, або Цюрихська історія 1873 р. в інтелектуальній біографії Михайла Драгоманова // Українська біографістика. – Київ, 2025. – Вип. 26. – С. 32–83. https://www.academia.edu/145380672 Читання як культурний трансфер. Візія друкованого слова Михайла Драгоманова у світлі його читацьких практик і пропозицій початку 1870-х років // Архіви України. – 2025. – № 3. – С. 7–36. (у співавторстві). https://www.academia.edu/144785242 Темпоральності війни. Сучасна російсько-українська війна на перехрестях історичного часу / За ред. В. Смолія. Текст. дані. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2024. — 178 с. Об’єм даних 1,63 Mb https://doi.org/10.15407/book1-0018335 Сучасна російсько-українська війна у світлі історичного й соціогуманітарного знання. Довідкові та методичні матеріали для термінологічного словника / За ред. В. Смолія. Текст. дані. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2024. — 60 с. Об’єм даних 1,67 Mb. https://www.academia.edu/126047800 Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу // Вісник НАН України. — 2023. — № 4. — С. 62–71. Інституціональні ювілеї у світлі історії Наукового товариства імені Шевченка  // Український історичний журнал. — 2023. — № 6. — С. 93–115. Компаративні історії: інструментальні можливості, порівняльні перспективи та пізнавальні ліміти: Аналітична записка. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — 50 с. На зламах історичного часу, або Темпоральні образи сучасної російсько-української війни: лекція. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2023. — 68 с. Росія як Мордор: фентезійні алюзії у сучасних воєнних наративах // Український історичний журнал. — 2023. — № 5. — С. 5–22. Романтизм і неоромантизм у компаративному світлі // Український історичний журнал. — 2022. — № 6. — С. 159–172. Сучасна російсько-українська війна у світлі постколоніалізму // Вісник НАН України. — 2022. — № 6. — С. 3–16. (у співавторстві). Українська соціогуманітаристика воєнної доби: виклики, перспективи, можливості // Український історичний журнал. — 2022. — № 4. — С. 55-70. (у співавторстві). Representation of Ukraine as colony in Ukrainian and Russian Historiography // Ireland and Ukraine. Studies in Comparative Imperial and National History / Eds. by S. Velychenko, J. Ruane, and L. Hrynevych. — Stuttgart: Ibidem-Verlag, 2022. — P. 159–176. Василь Стефаник у світлі історіографічної та культурної рецепції (До 150-річчя від дня народження) // Вісник НАН України. — 2021. — № 5. — С. 3–11. Експедиція 1932 р. для обстеження промисловості Правобережного (Київського) Полісся як незавершений науковий проєкт Олександра Оглоблина // Академічна традиція українського зарубіжжя: історія і сучасність. Liber amicorum на пошану президента УВАН у США проф. Альберта Кіпи / Відп. ред. І. Гирич і Л. Рудницький. — Нью-Йорк; Київ: УВАН у США, ВД «Простір», 2021. — С. 211–231. Історіографічна класика. Антологія української історичної думки XIX—XX ст. / Відп. ред. і авт. вступ. слова В. Смолій; авт. супровідних статей, укладач приміток, коментарів, покажчиків і бібліографії О. Ясь. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2020. — 600 с. Концепції генерацій: культурне походження, міждисциплінарні виміри, інструментальні можливості та пізнавальні ліміти // Academia Terra Historiae. Студії на пошану Валерія Смолія: У 2-х кн. / Відп. ред. Г. Боряк.  — Київ, 2020. — Кн. 2: Простори історика.  — С. 19–42. Олена Апанович та Олена Компан у культурному просторі української радянської історіографії, або дві версії модернізації історичного наративу 1960-х – початку 1970-х років // Архіви України. — 2020. — № 3. — С. 32–52. Українська радянська історіографія: культурні терени та просторово-регіональна конфігурація // Удод О., Ясь О. Культурний простір української історіографії у світлі радянізації та соціокультурних трансформацій XX — початку XXI ст. / За ред. В. Смолія. — Київ: НАН України. Ін-т історії України, 2020. — С. 10–170. Економічна історія; вибрана бібліографія до розділу «Економічна історія» // Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями — 2: колект. монографія / За заг. ред. В. Смолія. — Київ: Генеза, 2019. — С. 170—221, 260—275.

«Великі повороти» соціогуманітарного знання в історії історієписання XX ст.: українська проекція // Український історичний журнал. — 2018. — № 5. Ідея академії в українській науковій і громадській думці кінця XIX — початку XX ст.: тексти та контексти // Український історичний журнал. — 2018. — № 6. Інтелектуальна історія; вибрана бібліографія до розділу «Інтелектуальна історія» // Нариси з соціокультурної історії українського історієписання: субдисциплінарні напрями: колект. монографія / За заг. ред. В. Смолія. — Київ: Генеза, 2018. — С. 5–59, 235—246. Народження Академії. Коротка хроніка 1918 року, або як це було… // Вісник НАН України. — 2018. — № 11. Вступна стаття до фантасмагорії М. І. Костомарова «Скотской бунт. Письмо малороссийского помещика к своему петербургскому приятелю (До 200-річчя від дня народження М. І. Костомарова та 100-ліття першої публікації „Скотского бунта“)» // Український історичний журнал. — 2017. — № 1. Вступна стаття до розвідки Д. І. Чижевського «Культурно-історичні епохи» // Український історичний журнал. — 2017. — № 2. «Український історичний журнал» у дзеркалі діаспорних часописів: дайджест 1958—1992 рр. / вступна стаття та публікація // Український історичний журнал. — 2017. — № 6. Вступна стаття до розвідки О. С. Компан «Кипень у „казані історії“» (до 100-річчя від дня народження автора статті — Олени Станіславівни Компан) // Український історичний журнал. — 2016. — № 2. «На чолі республіканської науки…». Інститут історії України (1936—1986): Нариси з інституціональної та інтелектуальної історії (До 80-річчя установи) / Вступне слово та наук. ред. В. Смолія. — Київ, 2016. — 542 с. Як навчити громадянина мислити. Неювілейні думки. До 150-річчя з дня народження Михайла Грушевського та 80-річчя Інституту історії України // Урядовий кур'єр. — 2016. — № 207 (5827). — 4 листопада. — С. 6. (у співавторстві). Вступна стаття до розвідки Л.-Р. Р. Біласа «Історія як спокусник» // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. Вступна стаття до розвідки В. П. Петрова «Наш час як він є (З приводу статті Нормана Казнса „Несучасність сучасної людини“)» // Український історичний журнал. — 2015. — № 3. Вступна стаття до розвідки О. Й. Пріцака «Що таке історія України?» // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. Історіографічна дискусія 1823 р.: рецензія О. Мартоса та лист Д. Бантиша-Каменського до видавця журналу «Сын Отечества» // Український історичний журнал. — 2015. — № 5. Історик і стиль. Визначні постаті українського історіописання у світлі культурних епох (початок XIX — 80-т роки XX ст.): Монографія: У 2 ч. / за ред. В. А. Смолія. — Київ, 2014. — Ч. 1. — 587 с.; Ч. 2. — 650 с. «Покаянные» и «обличительные» тексты украинских историков первой половины 1930-х гг. как способ организации культурного пространства тоталитарного общества // Советские нации и национальная политика в 1920–1950-е годы: Материалы VI международной научной конференции. Киев, 10–12 октября 2013 г. — Москва, 2014. Українські історики у світлі культурних епох і стилів мислення початку ХІХ — 80-х років ХХ ст.: Автореф. дис. … доктора іст. наук: 07.00.06 / НАН України. Ін-т історії України. — Київ, 2014. — 40 с. Фактологічний аудіожурнал «Україна — Єдина Країна». Данило Яневський і Олексій Ясь про Дмитра Бантиша-Каменського. — Частина 1, Частина 2 (жовтень 2014). Людина модерна та людина історична, або Переддень «антропологічного повороту» у рецепції Бориса Крупницького // Український археографічний щорічник: Нова серія. — Том 21, випуск 18. — Київ, 2013. Традиції великих історичних наративів у світлі культурних епох кінця XVIII—XX ст. // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. «Історія — точна наука…». Інтелектуальні пошуки Олени Компан // День. — 2010, 2–3 квітня. — № 58/59. Надати історії привабливості роману… Творче кредо Миколи Костомарова // День. — 2010. — 19–20 лютого. — № 29/30. Цей загадковий «культ» громади… Інтелектуальний світ Володимира Антоновича // День. — 2010. — 15–16 січня. — № 4/5. Два образи Старої України: візії О. Лазаревського й О. Оглоблина // Український історичний журнал. — 2009. — № 3. «Свій» серед «чужих», «чужий» серед «своїх». «История Малой России» Д. Бантиша–Каменського у світлі українсько–російського культурного перехрестя (до 220–річчя Дмитра Бантиша-Каменського) // Український історичний журнал. — 2009. — № 2. Рецензія у науковій творчості історика: проблеми різновидів та функціонального призначення // Україна модерна. — 2007. — Число 12/1. Дослідницький інструментарій та інтелектуальні засади «Истории Малороссии» Миколи Маркевича // Український історичний журнал. — 2006. — № 1. Микола Андрусяк та його спадщина (матеріали до біобібліографії) // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Збірка наукових праць: У 2 частинах. — Число 13, част.1. — Київ, 2006. З історії методико-технічних прийомів науково–дослідної праці: «летючі картки» та конспективні записи //  Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. — Число 12. — Київ, 2005. Микола Костомаров: Віхи життя і творчості: Енциклопедичний довідник. — Київ, 2005. — 543 с. (у співавторстві) Українська зарубіжна історіографія 1945—1991 рр. у світлі рефлексій її репрезентантів // Ейдос. — 2005. — Випуск 1. Конструкція часу в історіописанні Миколи Костомарова // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). — Випуск 5. — Київ, 2005. Сила і безсилля. Соціальні функції козацтва в інтерпретаціях українських-істориків романтиків XIX ст. (методичний інструментарій та техніка викладу) // Соціум. — 2004. — Випуск 4.