Луцій Елій Цезар (; 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 136 і 137 років.
Життєпис Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року.
Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначається претором. В цей час або трохи раніше одружився зі зведеною сестрою Авідією Плавцією (у них була одна мати — Ігнота Плавція). У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.
Того ж року призначений консулом разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном. Через декілька місяців Луцій Вер отримав посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолив римські легіони. Протягом 136—137 років вів війни з племенами маркоманів та квадів. Декілька разів спустошував прикордонні землі. У результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге став консулом, цього разу разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм. Помер 1 січня 138 року Луцій Цезар від сухот.
Література Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.
Родина Дружина —
Діти: Луцій Вер (130—169), імператор у 161—169 роках Гай Авідій Цейоній Коммод Цейонія Фабія Цейонія Плавція
Джерела Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972—2003). Stuttgart 2005, S. 257—264, ISBN 3-515-08729-X Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003. Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326