При́нцип експоненці́йного зроста́ння чисе́льності популя́цій в сприя́тливому і необме́женому стаціона́рному середо́вищі — один із основних екологічних принципів динаміки популяцій. В. І. Вернадський називав цей процес «тиском життя». У природі експоненційне зростання популяції практично ніколи не спостерігається (якщо і відбувається, то протягом дуже нетривалого часу, змінюючись спадом чисельності або виходом її на деякий стаціонарний рівень). Розмір популяції завжди обмежений зверху. Про можливості геометричного зростання чисельності організмів згадували Ж. Бюффон і К. Лінней. Розрахунки Т. Мальтуса дуже вплинули на Ч. Дарвіна і А. Воллеса при формуванні концепції природного відбору.
Так, Чарлз Дарвін розраховував потенціал зростання популяцій різних організмів (за його оцінками, наприклад, число нащадків пари слонів — тварин, що розмножуються дуже повільно, — через 750 років повинно було б досягти 19 мільйонів). Бактерія Bacillus coli ділиться кожні 20 хвилин; при такій швидкості розмноження достатньо 36 годин, щоб цей одноклітинний організм покрив всю земну кулю суцільним шаром. А одна інфузорія (Paramecium caudatum) могла б за кілька днів виробити таку кількість протоплазми, яка за обсягом в 10 тисяч разів перевищила б обсяг земної кулі [68, с. 223]. Нарешті, найбільшою інтенсивністю розмноження на Землі відрізняється, мабуть, гриб дощовик гігантський — кожен його примірник здатний давати по 7,5 мільярдів (!) спор; якщо всі спори "підуть в діло ", то вже у другому поколінні обсяг дощовиків в 800 разів перевищить обсяг нашої планети …
"Даний принцип використовується в екології перш за все для того, щоб охарактеризувати (причому кількісно!) потенційні можливості популяції до зростання. Оцінюючи різницю між тією чисельністю, яка могла б бути досягнута популяцією при збереженні протягом деякого часу експоненційного зростання, і тією, яка реально спостерігалася через цей час, можна практично виміряти інтенсивність смертності (або еміграції), а проаналізувавши інформацію про динаміку смертності, виявити і фактори, що обмежують зростання досліджуваної популяції " Гиляров A.M. Популяционная экология: Учеб. пособие. — М., 1990. — 191 с. .
Див. також Гіпотеза «розподілу ризику» Гіпотеза саморегуляції популяцій Ефект залежності від щільності Закон єдності організм — середовище Закон лімітуючих факторів Закон обмеженого росту Дарвіна Принцип (природного) відбору Принцип конкурентного виключення Принцип мінімального розміру популяцій
Література Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с. Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989. Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с. Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с. Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London : Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p. McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p. Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.
Ресурси Інтернету Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев, Наук. Думка, 1984 Англо-русский биологический словарь (online версия) Англо-русский научный словарь (online версия)
Примітки