Купецька гільдія (від «об'єднання») — основна форма організації людей, які зайняті торгівлею. Запозичена назва від середньо-нижньо-німецького (від старо-німецького — «плата»; сучасне — «гроші»), пізніше — «біржа». Дотичні поняття — «цех», «унія»Этимологический словарь М.Фасмера .
Історія У давній Русі об'єднання корпорацій «гостей» (купців) відомі принаймні з XII століття. У XVI—XVII ст. це були корпорації «суконної сотні» та «гостинної сотні». «Посадські люди» також ділилися на майнові категорії: кращі, середні й молодші (з XVI ст. «першостаттейні», «середьостаттейні» і «незаможні»).
На землях Речі Посполітої торговельні гільдії формально існували принаймні з 14 століття (фактично раніше).
В Російській імперії вперше слово «гільдія» з'явилося в регламенті Комерц-колегії царя Петра I (1719 р.). При встановленні гільдій в цьому регламенті за основу було взято степеневий поділ «посаду». Вже у регламенті від 1721 р. Головного магістрату замість «купецьких» оголошено про заснування двох гільдій «регулярних громадян». До 1-ї гільдії відносилися банкіри, крупні купці, доктори й аптекарі, ювеліри, іконописці та живописці. У 2-у гільдію входили дрібні торговці, власники «заїжджих дворів» і ремісники. У 1724 р. в Москві гільдіями названі три шари «посадського» торгово-промислового населення (поділ відбувався за майновою ознакою). У 1740–1760 рр. гільдійний поділ посаду знову став колишній без законодавчого підтвердження — три статтейний. У маніфесті Катерини II від 17 березня 1775 р. населення розділене на міщан (з капіталом менше 500 російських рублів) і купців (якщо їх капітал був понад 500 рублів). Купецтво звільнялося від фіскальної «подушної податі» і поділялося на три гільдії. Під час податковий реформи 1775 р. для запису в гільдії визначені були наступні розміри капіталу: 3-я гільдія від 500 до 1 тис. рублів, 2-я гільдія від 1 до 10 тис. рублів, 1-а гільдія від 10 тис. рублів. Для отримання гільдійного свідоцтва слід було сплатити в державну скарбницю мито 1 % від встановленого капіталу. Надалі розміри оголошеного капіталу і мита мінялися, вводилися нові фіскальні збори Російської імперії. У 1836 р. третя гільдія була скасована. У 1885 р. було введено пропорційне оподаткування гільдійних підприємств і почався занепад гільдій. У 1898 р. після реформи промислового обкладання податками (було відокремлено придбання станових купецьких прав від вибірки промислового і торгового свідоцтв) ведуча роля гільдій впала, але вони продовжували існувати до самого державного Жовтневого перевороту 1917 року (утворення СРСР).
Див. також Велика гільдія (Таллінн) Купецтво Цех
Примітки
Джерела «Гильдии», «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия» (БЭКМ), 2005 год В. Н. Разгон «Сибирское купечество в XVIII — первой половине XIX века.» Алтайский государственный университет, 1999. ISBN 5-7904-0109-0
Посилання Велика енциклопедія Кирила і Мефодія