Олексі́й Васи́льович Маренко́в ( 25 березня 1886, Орел — 1942, Київ) — український та російський графік і педагог; член Асоціації художників Червоної України з 1926 року.

Життєпис Народився року в місті Орлі (тепер Росія). Малюванню вчився у Олександра Гофмана. У 1905—1912 роках навчався в Київському художньому училищі у Івана Селезньова, Григорія Дядченка, Федора Кричевського. З 1923 до 1931 року викладав у Харківському художньому технікумі, пізніше у Харківському художньому інституті. Серед учнів — Йосип Дайц, Володимир Нерубенко, Олександр Сиротенко, Мойсей Фрадкін, Олексій Щеглов.

У Києві мешкав на Спаській вулиці.

Художника репресували. 1938 року з'явилася доповідна записка Головліту УРСР, що його плакати містили «грубі контрреволюційні спотворення»:

Іншому працівнику НКВС — Рошаль, «Держлітвидав», на місці Сталіна привидівся .

Олексія Маренкова розстріляли у 1942 році.

Творчість

У 1919 році був ілюстратором першого випуску літературно-художнього збірника Орловського філіалу Пролеткульту «Червоний ранок». Працював в царині плаката і книжкової графіки: створив обкладинки: до праці Володимира Леніна «Як комуністи-більшовики ставляться до середнього селянства»; до творів Тараса Шевченка (і портрет Кобзаря, 1928), Марка Вовчка, Василя Блакитного (1927, «Поезії»), Юрія Яновського, Юрія Будяка (1927, «На вовка»), В. Ліра (1926, «Діти в царстві капіталу») та ілюстрував їх; до «Селянської читанки» (1924); підготував разом із Борисом Порай-Кошицем марку з портретом Тараса Шевченка (1923), дизайн якої схожий на марку, розроблену у Відні 1920 року іншим художником — Миколою Івасюком. автор плакатів: «Київ — Сербії й Чорногорії 4 та 5 січня 1915» (1914); «Комуністична партія України створила Робітничо-селянську Українську державу» (1920); «Кримський павук має бути розчавлений!» (1920); «Наймит Петлюра продав Україну польським панам!» (1920); «Товариші селяни!..» (1920); «Vive la III-me Internationale!» (1920); «Орися ж ти, моя ниво…» (1921); «1 Мая» (1921); «В огні світової соціальної революції пролетаріат порве пута неволі …»(1921); «На базі колективізації знищимо куркуля» (1931); «Чому ти ще не в колективі?» (1929); «Всі на вибори до Верховної Ради УРСР!» (1938). автор монументального розпису в інтер'єрах ВУЦВК і готелю «Червоний» у Харкові (1920-ті). Окремі твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї.

Вшанування пам'яті Прізвище художника викарбуване на пам'ятнику «Художники-жертви репресій» біля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві.

Примітки

Література

Маренков Олексій Васильович // ; Маренков Олексій Васильович // , сторінка 380; Маренков Олексій Васильович // ; Маренков Олексій Васильович // ; Андрейканіч А. І. Маренков Олексій Васильович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 69. ISBN 966-5467-23-4;