Тренер року НБА () — щорічна нагорода Національної баскетбольної асоціації (НБА), яка вручається найкращому головному тренеру команди НБА за підсумками регулярного сезону, починаючи з сезону 1962-63 року. Переможець отримує трофей ім. Реда Ауербаха, названий в честь колишнього головного тренера команди Бостон Селтікс, який здобув 9 титулів Чемпіона НБА як тренер Селтікс у період з 1956 по 1966 роки. Переможця обирають по закінченню регулярного сезону, на основі голосів групи спортивних та телевізійних журналістів з США та Канади, кожний з яких складає список тренерів з трьох позицій. Кожний тренер, який отримав перше місце в такому списку отримує 5 очок; друге місце варте 3 очок; третє - 1 очко. Тренер, який набрав в підсумку найбільшу кількість очок, незважаючи на кількість отриманих перших місць, отримує нагороду.
Переможцями цієї нагороди за історію НБА ставали 40 різних тренерів. Дон Нельсон та Пет Райлі отримували нагороди тричі кожен, а Хубі Браун, Білл Фітч, Коттон Фітцсіммонс, Грегг Попович та Джин Шу - двічі кожен. Жоден з тренерів не ставав лауреатом нагороди двічі поспіль. Райлі єдиний лауреат, який отримував три свої нагороди в трьох різних командах. Ларрі Берд єдиний лауреат цієї нагороди, який також отримував нагороду Найцінніший гравець НБА. Білл Шерман та Ленні Вілкенс єдині лауреати нагороди, які були включені до Баскетбольного Залу Слави як гравці, а також як тренери. Джонні Керр єдиний лауреат нагороди, який здобув менше перемог аніж поразок за сезон (33–48 з командою Чикаго Буллз в сезоні 1966-67 року). Керра нагородили, тому що він привів Буллз до Плей-оф НБА в перший рік команди в лізі.
Переможці ^Тренери які є діючими в НБАВибраний до Баскетбольного Залу слави як тренерДіючий тренер, вибраний до Баскетбольного Залу слави як тренерВ–ПКількість виграшів-поразок в відповідний сезонВиг%Відсоток перемог в відповідний сезонТренер (X)Вказує кількість разів здобуття тренером нагороди
СезонТренерГромадянствоКомандаВ–ПВиг% 1962-63 Сент-Луїс Гокс 48–32 .600 1963-64 * Сан-Франциско Ворріорс 48–32 .600 1964-65 * Бостон Селтікс 62–18 .775 1965-66 Філадельфія Севенті-Сіксерс 55–25 .688 1966-67 Чикаго Буллз 33–48 .407 1967-68 Сент-Луїс Гокс 56–26 .683 1968-69 Балтимор Буллетс 57–25 .695 1969-70 * Нью-Йорк Нікс 60–22 .732 1970-71 Чикаго Буллз 51–31 .622 1971-72 * Лос-Анджелес Лейкерс 69–13 .841 1972-73 Бостон Селтікс 68–14 .829 1973-74 Детройт Пістонс 52–30 .634 1974-75 Канзас-Сіті-Омаха Кінґс 44–38 .537 1975-76 Клівленд Кавальєрз 49–33 .598 1976-77 Х'юстон Рокетс 49–33 .598 1977-78 Атланта Гокс 41–41 .500 1978-79 Канзас-Сіті Кінґс 48–34 .585 1979-80 (2) Бостон Селтікс 61–21 .744 1980-81 Індіана Пейсерз 44–38 .537 1981-82 * (2) Вашингтон Буллетс 43–39 .524 1982-83 * Мілвокі Бакс 51–31 .622 1983-84 Юта Джаз 45–37 .549 1984-85 * (2) Мілвокі Бакс 59–23 .720 1985-86 Атланта Гокс 50–32 .610 1986-87 Портланд Трейл-Блейзерс 49–33 .598 1987-88 Денвер Наггетс 54–28 .659 1988-89 * (2) Фінікс Санз 55–27 .671 1989-90 * Лос-Анджелес Лейкерс 63–19 .768 1990-91 Х'юстон Рокетс 52–30 .634 1991-92 * (3) Голден-Стейт Ворріорс 55–27 .671 1992-93 * (2) Нью-Йорк Нікс 60–22 .732 1993-94 * Атланта Гокс 57–25 .695 1994-95 Лос-Анджелес Лейкерс 48–34 .585 1995-96 * Чикаго Буллз 72–10 .878 1996-97 * (3) Маямі Гіт 61–21 .744 1997-98 Індіана Пейсерз 58–24 .707 1998-99 Портланд Трейл-Блейзерс 35–15 .700 1999-00 ^ Орландо Меджик 41–41 .500 2000-01 ^ Філадельфія Севенті-Сіксерс 56–26 .683 2001-02 ^ Детройт Пістонс 50–32 .610 2002-03 ^ Сан-Антоніо Сперс 60–22 .732 2003-04 * (2) Мемфіс Ґріззліс 50–32 .610 2004-05 ^ Фінікс Санз 62–20 .756 2005-06 ^ Даллас Маверікс 60–22 .732 2006-07 Торонто Репторз 47–35 .573 2007-08 ^ Нью-Орлінс Горнетс 56–26 .683 2008-09 ^ Клівленд Кавальєрз 66–16 .805 2009-10 ^ Оклахома-Сіті Тандер 50–32 .610 2010-11 ^ Чикаго Буллз 62–20 .756 2011-12 ^ (2) Сан-Антоніо Сперс 50–16 .758 2012-13 ^ Денвер Наггетс 57–25 .695 ^ (3) Сан-Антоніо Сперс 62–20 .756 ^ Атланта Гокс 60–22 .732 ^ Голден-Стейт Ворріорс 73–9 .890 ^ (2) Х'юстон Рокетс 55–27 .670
Примітки
Посилання Головні
Додаткові