Мікроспоридії (Microspora, Microsporidia) — відділ паразитичних спороутворюючих одноклітинних мікроорганізмів. Наразі описано більш за 1300 видів і близько 170 родів. Раніше розглядались як найпростіші, але згідно із сучасною систематикою відносяться до грибів. Облігатні внутрішньоклітинні паразити тварин, заражають переважно комах, але багато мікроспоридій спричинюють захворювання у риб і ракоподібних. У більшості випадків є специфічність, тобто заражається певний вид, або певна таксономічна група тварин. Деякі види здатні заражати людину, спричинюючи мікроспоридіоз. Загалом, близько 10% видів заражають хребетних, включно з людьми.

Зараження деякими видами призводить до смерті, тому використовуються при біологічному контролі чисельності шкідників. Результатом зараження комах мікроспоридіями може бути паразитарна кастрація, гігантизм, зміна статі. Здебільшого мікроспоридії повністю заповнюють клітини хазяїна і контролюють їх метаболізм і репродукцію, формуючи и.Ronny Larsson, Lund University (Department of Cell and Organism Biology) Cytology and taxonomy of the microsporidia 2004.

Реплікація відбувається всередині клітини хазяїна, зараженою одноклітинними спорами. Спори мають розміри 1-40 μм, таким чином мікроспоридії є одними з найменших еукаріотичних організмів. Мікроспоридії, що заражають ссавців мають розміри 1,0-4,0 μм. У них також найменший серед еукаріотів геном.

Морфологія

У мікроспоридій відсутні мітохондрії але наявні мітосоми. Також відсутні структури, необхідні для руху, джгутики. Високовитривалі спори мікроспоридій здатні виживати зовні організму хазяїна протягом кількох років. Елементи морфології спор є таксономічною ознакою. Спори більшості видів є овальними або грушоподібними, але також існують паличкоподібні та сферичні. Окремі роди мають спори унікальної форми.

Спори мають захисну оболонку, що складається із трьох шарів: Зовнішній електронно-плотний екзоспор Середній, широкий і на перший погляд безструктурний ендоспор, що містить хітин Внутрішня плазматична мембрана

У більшості випадків існує два тісно пов'язаних ядра, що утворюють діплокаріон; іноді є тільки одне ядро. Передня половина спори містить гарпуноподібний апарат із довгими ниткоподібними полярними нитки, які звернуті у задній половині спори. Передня частина полярних ниток оточена поляропластом і мембранними ламелами. За полярними нитка розташована задня вакуоль.

Господарське значення Майже 150 років відзначаються значні збитки у господарстві через епізоотії нозематозів у тутового Bombyx mori і дубового шовкопрядів, а також у бджіл Apis mellifera. Крім того описані випадки масової загибелі інших безхребетних: комах-ентомофагів, опилювачів; ракоподібних — рака річкового (Astacus astacus) та крабів; молюсків — мідії їстівної (Mytilus edulus) в марикультурі. Широко поширені мікроспоридіози риб, відбувається пошкодження у них мускулатури (), мезентерія і кишечника (Glugea), репродуктивних органів (Glugea, Coccospora) і центральну нервову систему (Spraguea lophii). Описані випадки масового зараження (до 70-100%) мікроспоридією Glugea takedai ікринок у горбуши (Oncorhynchus gorbuscha) і сими (O. masou), що призводять до різкого падіння плодовитості цих риб. Випадки захворювання мікроспоридіозами ссавц]в і птахів як правило закінчуються загибеллю. Особливу проблему являють собою мікроспоридіози людини. До недавнього часу були відомі лише поодинокі випадки захворювання людей, зазвичай у тих, хто працював на кролячих фермах (паразит кролів — Encephalitozoon cuniculi). На даний час відомо 13 видів паразитів, що спричинюють у людей, хворих на ВІЛ-інфекцію, захворювання очей — кератит і блефарит, хронічну діарею або генералізовану міопатію зі смертю.Исси И. В., Воронин В. Н., 2007. Тип Microsporidia Микроспоридии. Руководство по зоологии. РАН. Протисты. Часть 2, 994–1045.

Класифікація Протягом певного часу мікроспоридій вважали дуже примітивними еукаріотами, особливо через відсутність мітохондрій, і поміщали разом з іншими найпростішими, такими як , Parabasalia і Archamoebae до примітивної групи . Пізніші дослідження спростували ці положення. Станом на початок XXI століття, мікроспоридії вважаються дуже розвиненими і спеціалізованими організмами, які просто позбавилися непотрібних функцій, оскільки вони живляться за рахунок хазяїна. Загалом, спороутворюючі організми мають складну систему розмноження, як статевого так і безстатевого.

Наразі мікроспоридій відносять до грибів, або як сестринську групу грибів із загальним предком.

Поділяються на два класи із такою систематикою:

Клас: Ряд: Надродина Родина Родина Родина Janacekiidae Родина Родина Родина Надродина Burenelloidea Родина Надродина Amblyosporoidae Родина Ряд Надродина Nosematoidea Родина Родина Ichthyosporidiidae Родина Родина Родина Надродина Culicosporoidea Родина Culicosporidae Родина Culicosporellidae Родина Родина Надродина Ovavesiculoidea Родина Родина Клас Ряд Родина Glugeidae Родина Родина Родина Родина Родина Родина Ряд Родина Chytridiopsida Родина Родина Родина Burkeidae

Натомість Воссбрінк і Дебрюнер-Воссбрінк (Vossbrinck & Debrunner-Vossbrinck) запропоновали три класи мікроспоридій, на основі середовища їх існування: Aquasporidia, Marinosporidia і Terresporidia.

Див. також Glugea — рід мікроспоридій, що паразитують риб Nosema apis — мікроспоридії, що паразитують у бджіл

Література

Посилання BioHealthBase Bioinformatics Resource Center Database of microspordia sequences and related information.