Присоскоперові (Gobiesocidae) — родина своєрідних, спеціалізованих променеперих риб, що утворює монотипічний ряд присоскопероподібних (Gobiesociformes).
Родина включає 33 роди й близько 100 видів. Його представники широко поширені в тропічних, субтропічних і помірковано теплих водах.
Опис
Як правило, дрібні рибки, причому більшість видів менше 6 сантиметрів (2,4 дюйма) завдовжки. Вони мають вузьке тіло з одним спинним плавцем і плоскою головою. У більшості видів черевні плавці були змінені у присосковий диск. Бічна лінія добре розвинена, але не поширюється на задню частину тіла.
Поведінка Присоскові — морські донні прибережні риби довжиною від 16 мм до 30 см, деякі види не уникають естуарних опріснених вод, і лише деякі тропічні види перейшли до життя в прісних водах. Погані плавці. Більшу частину часу проводять прикріпившись до дна, каміння, стулкам черепашок молюсків і підводної рослинності. На ці ж предмети відкладають і свою ікру, охороняючи її протягом розвитку. Багато видів населяють літораль, деякі спускаються до глибини в кілька сотень метрів. Дуже добре переносять обсихання: можуть кілька днів обходитися без води. Їхнє забарвлення найчастіше має маскувальний характер. Харчуються присоскові дрібними донними безхребетними. Промислового значення не мають.
У фауні України Три види присоскових риб живуть у нас у Чорному морі.Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ, 2011. — 444 с.
Риба-качечка європейська Риба-качечка європейська (Lepadogaster lepadogaster) живе в Чорному й Середземнім морях, а також у Східній Атлантиці до Дакару й Північно-Західної Франції. Це невелика рибка, довжиною до 8 см, що має по довгому щупальцю в передніх носових отворів. Забарвлення її кармінове або пурпурно-червоне (іноді коричневе або зелене). Між очима є 2-3 жовті смуги з темною облямівкою; на потилиці 2 плями, оточені більшими світлими кільцями. Ця рибка нерідко зустрічається в берегів Криму. Ікринки присоски європейського, відкладені на нижню поверхню каменів, зустрічаються в Чорному морі наприкінці травня й початку червня. У кладках буває 200–270 ікринок на різних стадіях розвитку, що свідчить про порціонне ікрометання. Поруч із кладкою майже завжди виявляли двох дорослих риб, очевидно самця й самку. У Середземному морі розвиток ікринок триває біля двох тижнів.
Риба-качечка товсторила Риба-качечка товсторила (Lepadogaster decandollei), поширена в Атлантичному океані до Британських островів, у Середземному, Мармуровому й Чорному морях. Досягає в довжину 10 см. Її тіло забарвлене в червоний колір із численними світлими цятками. Біологія розмноження цього виду подібна з попереднім. Пелагічні личинки й мальки качечки в Криму ловляться в поверхні із травня по вересень.
Риба-качечка двоплямиста Риба-качечка двоплямиста (Diplecogaster bimaculatus), поширена в Чорному й Середземнім морях, а також в Атлантичному океані від Гібралтару до Норвегії. Відрізняється від європейської і товсторилої качечок, тобто від видів роду Lepadogaster, короткими спинним й анальним плавцями й відособленим хвостовим плавцем. Забарвлення червоне або червонувате із блідо-жовтими плямами й смугами. У самців за грудними плавцями по темно-червоній плямі зі сріблисто-жовтою облямівкою. У довжину досягає 5, зрідка 7 см. Ікру, відкладену на стулки порожніх черепашок або на талом ламінарій, охороняє самець. Розвиток ікри триває до чотирьох тижнів. Личинки ведуть пелагічний спосіб життя протягом майже трьох місяців і зустрічаються в планктоні із травня по вересень, переважно в червні—— серпні. Пізніші стадії тримаються вдень на глибині 10-20 м, рідше 30 м. Молодь довжиною 2-3 см зустрічається в Криму протягом цілого року головним чином на черепашнику.
Огляд деяких видів З родів родини присоскоперих особливо широко поширені Колбнещуки — звичайні американські присоски (Gobiesox), що нараховують 26 видів. З них тільки 4 види живуть біля атлантичних берегів Америки, а інші в тихоокеанських. 4 найбільш примітивні види: атлантична гола колбнещука (Gobiesox nudus) і три тихоокеанських види (Gobiesox jaradoensis, G. potamius й G. fulvus) живуть у невеликих і швидких річках. Інші види віддають перевагу морській воді, але деякі з них не уникають опріснених естуарних ділянок. У східній частині Тихого океану всього зосереджено 43 види морських качечок, які, крім звичайних американських присосок (Gobiesox), належать до 4 родам, ендемічним для цього району.
Цікава маленька південноафриканська акулоголова качечка (Eckloniaichthys scylliorhiniceps), що живе в заростях прибережних водоростей. Це одна із найдрібніших риб родини: дорослі особини не перевищують у довжину 3 см. Звичайно забарвлена в темно-зелений колір із численними червоно-бурими смужками й широкою смугою, що проходить через око. Завдяки забарвленню й майже циліндричному тілу ця повільна рибка прекрасно маскується: лише пильно придивляючись до заростей трави, можна побачити, як ці качечки, подібно равликам, плазують по гладеньких листах прибережника й сланям водоростей, пересуваючись за допомогою присоскового диска. Цей вид особливий нижнім ротом (звідки й відбулася його назва) і тим, що його очі можуть робити незалежні рухи, як очі хамелеона. Самиця відкладає 10-20 ікринок діаметром 1 мм на підводну рослинність. Біля узбережжя тієї ж Південної Африки живе й найбільший представник родини — качечка велетенська (Chorisochismus dentex), що досягає в довжину 30 см і зустрічається на мілководді. При відпливі ці риби нерідко залишаються на літоралі. Вони можуть легко обходитися без води протягом декількох днів, якщо тримати рибу в прохолодному й сирому місці.
Біля берегів Індійського океану й у західній частині Тихого океану на північ до Японії й на південь до Австралії, Тасманії й Новій Зеландії представлено 18 родів і 25 видів, причому тільки в однієї Нової Зеландії живе 8 ендемічних монотипичних родів, а в Австралії й Тасманії 4 ендемічних роди з 5 видами.
Найбільш спеціалізована, мабуть, качечка їжакова (Diademichthys lineatus), що живе біля берегів Індійського океану, Індонезії, Філіппін і Нової Каледонії. Це невелика рибка з подовженим, злегка сплощеним тілом і сильно подовженим лопатоподібним рилом, забарвлена в чорний колір з яскраво-білими поздовжніми смугами на боках, спині й череві. Подібно рибі-кривохвістці (Aeoliscus strigatus), їжакова качечка екологічно пов'язана з довгоголковим діадемовим морським їжаком (Diadema savignyi) і ховається від ворогів під захистом його тридцятисантиметрових голок.
Класифікація
Subfamily Cheilobranchinae
Alabes Cloquet, 1816 Barryichthys Conway, Moore & Summers, 2019 Cochleoceps Whitley, 1943 Nettorhamphos Conway, Moore & Summers, 2017 Parvicrepis Whitley, 1931 Posidonichthys Briggs, 1993
Subfamily Chorisochisminae
Chorisochismus Brisout de Barneville, 1846 Eckloniaichthys Smith, 1943
Subfamily Diademichthyinae
Aspasma Jordan & Fowler, 1902 Aspasmichthys Briggs, 1955 Aspasmodes Smith, 1957 Briggsia Craig & Randall, 2009 Diademichthys Pfaff, 1942 Discotrema Briggs, 1976 Flabellicauda Fujiwara, Conway & Motomura, 2021 Flexor Conway, Stewart & Summers, 2018 Lepadichthys Waite, 1904 Lepadicyathus Prokofiev, 2005 Liobranchia Briggs, 1955 Lissonanchus Smith, 1966 Pherallodus Briggs, 1955 Pherallodichthys Shiogaki & Dotsu, 1983 Propherallodus Shiogaki & Dotsu, 1983 Rhinolepadichthys Fujiwara, Motomura, Summers & Conway, 2024 Unguitrema Fricke, 2014
Subfamily Diplocrepinae
Diplocrepis Günther, 1861
Subfamily Gobiesocinae
Acyrtops Schultz, 1951 Acyrtus Schultz, 1944 Arcos Schultz, 1944 Derilissus Briggs, 1969 Gobiesox Lacepède, 1800 Rimicola Jordan & Evermann, 1896 Sicyases Müller & Troschel, 1843 Tomicodon Brisout de Barneville, 1846
Subfamily Haplocylicinae
Gastrocyathus Briggs, 1955 Gastrocymba Briggs, 1955 Gastroscyphus Briggs, 1955 Haplocylix Briggs, 1955
Subfamily Lepadogastrinae
Apletodon Briggs, 1955 Diplecogaster Fraser-Brunner, 1938 Gouania Nardo, 1833 Lepadogaster Goüan, 1770 Lecanogaster Briggs, 1957 Opeatogenys Briggs, 1955
Subfamily Protogobiesocinae
Protogobiesox Fricke, Chen & Chen, 2016 Gymnoscyphus Böhlke & Robins, 1970 Kopua Hardy, 1984
Subfamily Trachelochisminae
Dellichthys Briggs, 1955 Trachelochismus Brisout de Barneville, 1846
Incertae Sedis
Aspasmogaster Waite, 1907 Conidens Briggs, 1955 Creocele Briggs, 1955 Modicus Hardy, 1983
Джерела. Примітки
Література Васильева Е. Д. Рыбы Черного моря: Определитель морских, солоноватоводных, эвригалинных и проходных видов. — М. : Изд-во ВНИРО, 2007. — 238 с. (с. 133—136). — ISBN 978-5-85382-347-1 Жизнь животных. В 7-ми т. / Гл. ред. В. Е. Соколов — М. : Просвещение, 1983. — Т. 4. Рыбы / Под ред. Т. С. Расса. — 576 с. (с. 509—511) Мовчан Ю. В. Риби України (Визначник-довідник). — К. : Золоті ворота, 2011. — 444 с. (с. (289—215). — ISBN 978-966-2246-26-1 Наумов Н. П. Карташов Н. Н. Зоология позвоночных: Учебник. — Ч. 1. Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные. — М. : Высшая школа, 1979. — 333 с. (с. 207) Нельсон Д. С. Рыбы мировой фауны. — М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. — 880 с. (с. (572—573). — ISBN 978-5-397-00675-0 Никольский Г. В. Частная ихтиология: Учеб. пособие. — М. : Сов. наука, 1950. — 436 с. (с. 358) Природа Украинской ССР. Животный мир / Монченко В. И., Долин В. Г., Ермоленко В. М. и др. — К. : Наук. думка, 1985. — 240 с. (с. 147—148) Рыбы СССР: Справочник-определитель / Лебедев В. Д., Спановская В. Д., Савваитова К. А. и др. / под. ред. Г. В. Никольского и В. А. Григораш. — М. : Мысль, 1969. — 352 с. (с. 426—427) Фауна України. В 40-а т. — К. : Наук. думка, 1986. — Т. 8. Риби. — Вип. 5. / Смирнов А. И. — 352 с. (с. 275—286)