Іва́н Іллі́ч Чебаненко (, с. Матвіївка — , м. Київ) — український геолог-тектоніст, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки, завідувач відділу геотектоніки — від 1978, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — 1992 (за участь у відкритті — на основі неорганічної гіпотези — принципового нового об'єкту пошуків родовищ нафти й газу, як джерела розширення паливно-енергетичної бази України, із співавторами). Першим у світі розробив карти розломів континентів і океанів, які відображали існування мережі розломів літосфери, згодом підтверджених супутниковими фотознімками. Учасник відкриття нового об'єкта пошуків родовищ нафти і газу.

Життєпис 1940 року помирає батько, допомагав матері в домашньому господарстві, працював на полях у колгоспі. В приміському селі Матвіївка закінчив десятирічну школу в 1941 році.

З 26 березня 1944, зразу після звільнення Миколаєва, в лавах радянських військ. В складі Запорізької червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії брав участь у форсуванні річки Дністер, в Яссько-Кишинівській операції, боях в Румунії і Болгарії.

В 1948—1953 — студент геологічного факультету Одеського державного університету ім. Мечникова. Працює у Ворошиловградському гірничому окрузі інженером-геологом. В 1955—1957 — аспірантура при Інституті геологічних наук, під керівництвом В. Г. Бондарчука захистив у 1958 році кандидатську дисертацію «Тектоніка Лисичанського підняття північнозахідної окраїни Донецького кряжа».

У 1958 на запрошення Міністерства середнього машинобудування СРСР відряджений до Чехословаччини — працював інженером, пізніше — головним інженером експедиції, яка проводила пошуки уранових руд на Чеському рудоносному масиві.

3 жовтня 1960 — співробітник Інституту геологічних наук НАН, пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до першого заступника директора Інституту, та радника при дирекції Інституту з наукових питань.

У червні 1974 — докторська дисертація на тему «Регіональні розломи України, закономірності їх розміщення та значення для пошуків родовищ корисних копалин».

1979 — член-кореспондент НАНУ за спеціальністю «Геологія та геофізика». У 1982 — академік НАНУ за спеціальністю «Геологія».

Його перу належить понад 200 наукових публікацій, з них 16 монографій. Більшість присвячена теоретичним проблемам будови літосфери та її розвитку в геоісторичному аспекті.

Був членом міжреспубліканської наукової ради, науково-методичної ради при товаристві «Знання»; член багатьох фахових рад, керував при Інституті геологічних наук Спеціалізованою радою з захисту кандидатських та докторських дисертацій.

В наукових роботах по пошуках нафти неорганічного походження та створення на її основі принципово нової методики пошуків нафтових родовищ його постійно підтримував Борис Євгенович Патон.

Як педагог підготував 10 кандидатів і 4 докторів наук.

Серед його робіт: «Головні закономірності розломної тектоніки земної кори» — 1963, «Проблеми складчатих поясів земної кори (в світлі блокової тектоніки)» — 1964, «Розломна тектоніка України» — 1966, (після цієї роботи на основі його рекомендацій, Владилена Краюшкіна та В. П. Клочка в зоні північного борту Дніпровсько-Донецької западини було відкрито промислові скупчення нафти й газу), «Розломи Землі» — 1969, «Теоретичні аспекти тектонічної ділимості земної кори», 1977, «Будова та етапи розвитку Дніпровсько-Донбаського ровоподібного прогину», 1979, «Пошуки вуглеводнів в кристалічних породах фундаменту», 1980 «Тектоніка Північного Причорномор'я», 1988, «Блокова тектоніка кристалічного фундаменту Дніпровсько-Донецького авлакогену», 1991, «Проблеми нафтогазоносності кристалічних пород фундаменту Дніпровсько-Донецької западини», 1991, «Нафтогазовий потенціал північно-західного шельфу Чорного моря», 1995, «Нафтогазовий потенціал Керченсько-Таманського шельфу Чорного моря, континентального схилу і глибоководної западини Чорного моря», 1996, «Нафтогазовий потенціал Північного борту Дніпровсько-Донецької западини», 1996, з співавторами — Бялюк Богдан Онуфрійович; Довжок Євген Михайлович; Клочко Віктор Петрович; Шпак Петро Федорович, «Нафтогоазоперспетивні об'єкти України: нафтогазоносність фундаменту осадових басейнів», 2002, "Нафтогазоперспективні об'єкти України. Перспективи нафтогазоносності бортових зон западин України ", 2006 — із співавторами — Багрій Ігор Дмитрович; Гладун Василь Васильович; Гожик Петро Федосійович; Євдощук Микола Іванович; Клочко Віктор Петрович; Краюшкін Владилен Олексійович; Максимчук Петро Ярославович; Павлюк Мирослав Іванович; Чепіль Петро Михайлович, «Нафтогазоперспективні об'єкти України. Теоретичне і практичне обґрунтування пошуків нафти і газу в акваторіях України», 2010, в колективі авторів — Галко Тетяна Миколаївна; Гладун Василь Васильович; Гожик Петро Федосійович; Євдощук Микола Іванович; Клочко Віктор Петрович; Краюшкін Владилен Олексійович; Крупський Богдан Любомирович; Максимчук Петро Ярославович; Франчук Владилен Олексійович.

Родина Батько — Ілля Іванович Чебаненкою. Мати — Матрьона Афанасіївна Чебаненко (до шлюбу Письменна). Дружина — Жанна Сергіївна Чехоніна. Діти — Сергій Іванович Чебаненко, Ілля Іванович Чебаненко.

Див. також «Я в геології філософ…»

Витоки Чебаненко Іван Ілліч Ювілеї Чебаненко Івану Іллічу Чебаненку — 85! , академік НАН України П. Ф. Гожик Шаталов Н. Н.  Памяти выдающегося тектониста академика Ивана Ильича Чебаненко (К  90-летию со дня рождения) // Геологічний журнал. 2015. № 2. С. 133—137 Шаталов М. М.  Творці тектоорогенії. До 110-річчя академіка В. Г. Бондарчука і  90-річчя академіка І. І. Чебаненка // Вісник НАН України. 2015. № 6. С. 89- 95. Каталоги