Хари́тя (Харити́на) Мусі́ївна Кононе́нко (18 жовтня 1900, Миколаївка Кременчуцького повіту — нині Полтавської області — 15 жовтня 1943, Рівне) — українська громадська діячка, журналістка, науковиця. Докторка філософії, права, економіки. Виховувалась у родині своєї тітки Валерії О'Коннор-Вілінської й дядька Олександра Вілінського.

Життєпис Дочка поета Мусія Кононенка. 1917—1918 — членка осередку середньошкільників у Києві. Студенткою разом з подругами брала участь у траурному похороні героїв Крут. 1918 року виїхала до Швейцарії — Олексанлра Вілінського призначили консулом УНР.

1921 року стала членом Української національної секції Міжнародної Ліги миру і свободи, заснованої у Відні, редагує жіночу сторінку газети «Діло». У складі Пласту в Подєбрадах (там родина проживала з 1920-го) і Празі, членкиня Українського Пластового Комітету в Празі; закінчила Українську Господарчу Академію та Карлів університет — здобула ступінь доктора філософії; писала прозу та поезію.

Стала співзасновницею Союзу українок Канади — 1925, працювала в інституті ім. Петра Могили.

У 1928 році повернулася до Чехо-Словаччини, брала участь в українському громадському житті на Закарпатті та у Празі. 1930 року переїхала до Галичини.

1939 захистила докторантуру права в УВУ, також — доктор економічних наук.

1941—1943 — одна з керівників леґального Українського Червоного Хреста на Волині з осередком у Рівному, з колежанками займалася відродженням «Просвіти».

Після заборони німцями діяльності УЧХ організувала і очолила «Суспільну опіку відділу охорони народного здоров'я». Підтримувала зв'язок з УПА, постачала повстанцям медикаменти, посилала до них медичний персонал.

Багато теплих слів про її діяльность залишив на сторінках своїх мемуарів «Армія без держави» отаман Тарас Бульба-Боровець. Також багато зробила для порятунку радянських полонених у німецьких концтборах — на її заклик тисячі рівненців зголошуються бути родичами полонених червоноармійців.

16 липня 1943 заарештована німцями за співпрацю з ОУН і УПА.

15 жовтня 1943 у результаті чергової провокації штатного терориста Кузнєцова, розстріляні в'язні рівненської тюрми — в основному українська інтелігенція — близько 500 арештованих — в яру, поблизу сучасної вулиці Степана Бандери. Тіло її спалене.

Улас Самчук:

Вшанування пам'яті У місті Рівне є вулиця Харитини Кононенко.

На вулиці Соборній в Рівному встановлена пам'ятна дошка Харитині Кононенко.

17 жовтня 2025 року у місті Кобеляки встановили меморіальну дошку Харитині Кононенко.

Публікації творів

Кононенко Х. Мої зустрічі з богданівцями : спогади // Жінки пишуть: революціонерки : зб. тв. укр. класикинь / упоряд. Анастасія Єводкимова ; передм. Олени Павлової. — Київ : Книголав, 2025. — С. 151—170. — (Полиця бестселер).

Джерела Харитя Кононенко — Пласт У бібліотечці Музею Уласа Самчука — нова книга  — Літературний музей Уласа Самчука в Рівному Харитина Кононенко — Україна: Історія великого народу Харитина — це милосердя  — Слово просвіти, 2013/09/26 Заради єдності  — День, 18 січня 2013

Примітки