Кириче́нко Степа́н Андрі́йович (, с. Чоповичі — , Київ) — український живописець, графік, художник монументально-декоративного мистецтва, заслужений діяч мистецтв УРСР (1963), народний художник УРСР (1981).

Біографія Народився в селі Чоповичі (нині Малинський район, Житомирська область, Україна) в українській сільській християнській родині Андрія Ігнатійовича і Варвари Кириченків.

Потяг до мистецтва у Степана Кириченка проявився в ранньому дитинстві під впливом старшого брата Івана.

З 1934 по 1941 рік навчався в Київському художньому інституті у відомих художників Ф. Кричевського, А. Тарана та М. Рокицького.

З 1942 року брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. Його мозаїка «Україна» експонувалася на Всесоюзній художній виставці в Москві, а також 1958 року на Всесвітній виставці в Брюсселі, де була відзначена срібною медаллю. Разом з іншими колегами брав участь у монументально-декоративному оформленні Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві (розпис Головного павільйону та павільйону УРСР, 1952–1955).

Помер 1988 року у Києві.

Твори зберігаються у ДТГ, Національному художньому музеї України, Національному музеї Т. Шевченка та Севастопольському художньому музеї.

Твори

Мозаїки Пандус біля підніжжя пам'ятника М. Ватутіну в Києві (1946—1947), Портрет Кобзаря (1940); В. І. Ленін (1947), Урожай (1957, у співавторстві), триптих «Наша дума, наша пісня» (1959—1960, у співавторстві), Радянська Україна (1960, у співавторстві), мозаїки в курзалі санаторію «Миргород» у Миргороді (1972—1976, у співавт. з Н. Клейн), мозаїка на фасаді Будинку культури села Конельські хутори (з художніми елементами мозаїчного панно «Украінська пісня») (1976) мозаїка в Морському порту в Ізмаїлі (1978, у співавторстві) мозаїка в Палаці культури в с. Шевченкове Кілійського р-ну Одес. обл. (1978, у співавторстві). мозаїки на фасаді Будинку культури в смт Лисянка, Черкаської обл. (1981—1982, спільно з Оленою Степанівною Кириченко). мозаїчні панно на станції «Червоноармійська» (нині «Палац „Україна“», 1984, спільно з Романом Кириченко) Київського метрополітену, 2015 року панно прихованоНа станції метро «Палац Україна» прибрали радянську мозаїку // Вечірний Київ. — 2015. — 16 липня..

Панно Українська пісня на вул. Б. Хмельницького, 26 у Києві (1967) Україна (1969, с. Мрин Носівського р-ну Черніг. обл.) — на будівлі сільського будинку культури. Для художника прототипом образу дівчини-українки для зображення на панно послужила мринчанка Тамара Чекан (після одруження — Мєх). Художник особисто відвідав батьків дівчини з проханням, аби вони дозволили їй позувати для цього панно. Будинок культури був урочисто відкритий у 1970 році до 100-річного ювілею Леніна. Лісова пісня (1970—1971, парк у Ялті, у співавторстві).

Нагороди Заслужений діяч мистецтв України (1963); Народний художник УРСР (1981); Орден Трудового Червоного Прапора; Срібна медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958)

Громадянська позиція Підписав громадський лист (1968) на ім'я Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних судових процесів.

Зображення

Примітки

Джерела Кириченко Степан Андрійович // Кириченко Степан Андрійович // Чоповицький ЗНВК «Гімназія — загальноосвітній заклад І-ІІІ ступенів — дошкільний заклад» Експоцентр Україна Фіголь М. П. С. Кириченко, Н. Клейн. Альбом. —  : Мистецтво, 1970. — 12 с. : 32 іл.