Neobatrachia — підряд земноводних ряду Безхвості. Має 42 родини, 5600 видів. Це найбільший підряд з безхвостих земноводних, становить близько 97% від загальної кількості. Інша назва «вищі жаби».
Опис Загальна довжина представників цього підряду сягає 37 см. Ці жаби на тепер є найбільш розвиненими серед безхвостих. Відрізняються від інших підрядів, перш за все, за будовою скелета. Перші 7 тулубних хребців — передньовогнуті (процельні), останні — двояковогнуті (амфіцельні), рідші усі процельні, як й крижовий. Переважно усі види позбавлені зубів на щелепних кістках. Здатні далеко викидати язика, полюючи за здобиччю. Очі переважно із горизонтальними зіницями. Ребра відсутні.
Спосіб життя Зустрічаються у різних ландшафтах. Різні види активні вдень та вночі. Низка видів здатні рити нори й тривалий час там переживати або спеку, або холод. Можуть долати далекі відстані, віддалятися від водойм на значні відстані. Живляться безхребетними, рибою, земноводними, плазунами, пташенятами, рибою.
Це яйцекладні та живородні амфібії.
Розповсюдження Мешкають практично на усіх континентах, окрім Антарктиди.
Родини
Allophrynidae Aromobatidae Arthroleptidae Brachycephalidae Brevicipitidae Bufonidae Calyptocephalellidae Centrolenidae Ceratobatrachidae Ceratophryidae Craugastoridae Cycloramphidae Dendrobatidae Dicroglossidae Eleutherodactylidae Heleophrynidae Hemiphractidae Hemisotidae Hylidae Hylodidae Hyperoliidae Leiuperidae Leptodactylidae Limnodynastidae Mantellidae Micrixalidae Microhylidae Myobatrachidae Nasikabatrachidae Nyctibatrachidae Petropedetidae Phrynobatrachidae Pseudidae Ptychadenidae Pyxicephalidae Ranidae Ranixalidae Rhacophoridae Rheobatrachidae Rhinodermatidae Sooglossidae Strabomantidae Telmatobiidae </div>
Джерела Günther E. Freytag, Bernhard Grzimek, Oskar Kuhn & Erich Thenius (Hrsg.): Lurche. In: Grzimeks Tierleben, Bd. 5: Fische 2, Lurche. Lizenzausgabe im dtv, München 1980, ISBN 3-423-03204-9 Hoegg, Simone; Miguel Vences, Henner Brinkmann and Axel Meyer (July 2004). «Phylogeny and comparative substitution rates of frogs inferred from sequences of three nuclear genes». Molecular Biology and Evolution 21 (7): 1188–1200.