Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (, до 1959 називалося Радіо Визволення) — радіостанція, заснована 1950 року, була одним із найбільш значущих мовників, на хвилях якого транслювалась об'єктивна критика комуністичної влади у країнах Східної та Центральної Європи.
Про радіостанцію
До 1959 року мовлення для країн Центральної та Східної Європи та республік Радянського Союзу велося під загальною назвою «Радіо Визволення» (Radio Liberation). У травні 1959 року вона розділилася на дві окремі радіостанції: Радіо «Вільна Європа» (Radio Free Europe, RFE), спрямоване на країни Центральної та Східної Європи, та Радіо «Свобода» (Radio Liberty, RL), яке мовило для республік СРСР.
Обидві організації транслювали новини та культурні програми, недоступні через державну цензуру, і стали одними з найбільш значущих мовників, що подавали об’єктивну критику комуністичної влади.
У Радіо «Свобода» діяло 9 національних відділів: азербайджанський білоруський вірменський грузинський північнокавказький російський татарський туркестанський український. Крім цього, Радіо «Свобода» також здійснювало мовлення іншими мовами республік СРСР, зокрема для Естонії, Латвії та Литви, програми яких стартували 1975 року.
Українська щоденна програма (від 16 серпня 1954 року) подавала: політичні новини, хроніку українського життя, огляди преси, коментарі про актуальні події, бесіди з історії України, літературні огляди та релігійні пересилання.
У 1976 році радіостанції адміністративно об’єднано в «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода» (RFE/RL), при цьому історично вони залишаються окремими службами з різними аудиторіями.
Нині RFE/RL виробляє радіо-, інтернет- і телевізійні програми в країнах, де свобода преси або заборонена урядом, або не повністю утверджена. Мовлення ведеться 28 мовами у 21 країні, зокрема в Афганістан, Іран, Російській Федерації та Центрально-азійських республіках.[http://www.rferl.org/info/about/176.html RFE/RL: Free Media In Unfree Societies]
Історія радіо «Вільна Європа» Радіо «Вільна Європа» (RFE) і Радіо «Свобода» (RL) були засновані Джорджем Ф. Кеннаном (Міністерство закордонних справ США) та Френком Візнером Г. (Управління координації політики, потім ЦРУ) для використання талантів радянських і східноєвропейських емігрантів на підтримку американської зовнішньої політики.
На початку діяльності Радіо «Вільна Європа» транслювалося на Болгарію, Чехословаччину, Угорщину, Польщу та Румунію. Згодом радіостанція розширила мовлення на інші європейські країни, а після розпаду Югославії — у Сербії, Хорватії та Боснії (1994), у Косово (албанська мова, 1999) та Північній Македонії (македонська та албанська, 2001). У 1998 році запущено мовлення арабською (Ірак) та перською (Іран), а після 2002 року мовлення на Іран продовжилось як Радіо «Farda»..
Фінансування на початку здійснювалось переважно Конгресом США через ЦРУ, а з 1971 року — через Раду з міжнародного мовлення (BIB), а після 1995 року — через Раду керуючих (BBG).
RFE і RL відіграли значну роль у падінні комунізму та підйомі демократії у посткомуністичних країнах Європи. Багато лідерів, зокрема Вацлав Гавел і Борис Єльцин, визнавали важливість їхніх передач. Колишній президент Естонії Леннарт Мері подав RFE/RL на Нобелівську премію миру 1991 року.
Мовлення На відміну від інших західних мовників, програми орієнтовані на місцеві новини, не зазначені у контрольованих державою вітчизняних ЗМІ, а також релігію, науку, спорту, західну музику і локально заборонену літературу і музику.
Новини, статті та музика на радіо були спрямовані на комуністичну і некомуністичну еліту, а також населення загалом. РВЄ і РС також дав голос дисидентам і опозиційним рухам, що в кінці 1980-х і початку 1990-х років перетворились у лідерів нової посткомуністичної демократії.
Однією з найбільших проблем для Радіо Свобода на Далекому Сході була робота інформаційно бідних середовищах. Для цього працівники радіо ретельно контролювали друковані та електронні ЗМІ радянського блоку та інтерв'ю мандрівників і перебіжчиків по всьому світу. Радійники також збирали інформацію від противників режиму, часто ризикуючи власним життям, і підтримували зв'язки із журналістами Заходу та країн Далекого Сходу.
Перешкоди Програми РВЄ/РС були настільки всеосяжними, що комуністична влада, спираючись на таємні протоколи, намагалась якось контролювати ефіри радіо. Сталін особисто наказав створити місцеві й міжміські постановники перешкод, щоб спробувати блокувати мовлення. Радіо використало високу потужність частот для подолання перешкод.
З 1975 року все більше дисидентів та інших противників режиму почали підривати комуністичну систему. Як провідний міжнародний мовник у багатьох країнах за залізною завісою, РВЄ/РС забезпечував нормальний доступ до місцевих ЗМІ.
Кореспондент болгарської служби Георгій Марков був убитий в Лондоні 1978 року, ймовірно, болгарською розвідкою.
Теракт у штаб-квартирі в Мюнхені 1981 року був організований КДБ для залякування персоналу РВЄ і РС.
Лауреат Нобелівської премії Лех Валенса сказав аудиторії 1989 року, що «роль, яку відіграє Радіо в боротьбі Польщі за свободу навіть не можна описати. Чи буде Земля без Сонця?»
Місія виконана? З крахом комунізму дехто вважав, що РВЄ/РС виконало свою місію і може бути розформоване. Але чиновники в країнах Центральної та Східної Європи і Росії, багато з них колишні дисиденти, побачили необхідність саме такої мети передач, особливо в період переходу до демократії. Президент Чехії Вацлав Гавел сказав, «ми маємо, завдяки вашому професіоналізмі та вашій могутності, бачити події в широкій перспективі».
Оскільки багато країн з колишнього Радянського Союзу стали демократіями, а деякі вступили в НАТО і Європейський Союз, РВЄ/РС і справді виконала свою місію в окремих країнах. Угорська служба була закрита 1993 року, польські служби 1997 року, і чеська — 2002 року. Трансляції в Естонії, Латвії, Литві, Словаччині та Болгарії були припинені 2004 року, а 2008 року була припинена трансляція в Румунії.
У 2002 році РВЄ/РС відновило мовлення в Афганістані, яке почалось у 1980-х роках під час радянської окупації. Крім того, 2002 року ефір Радіо Свобода був відновлений на Північному Кавказі.
15 січня 2010 року РВЄ/РС розпочало мовлення в Пакистані з метою надати альтернативу ісламським екстремістським радіостанціям.
Див. також Радіо «Свобода»
Примітки
Література
Посилання