Левій ( — Леві, від — «приліпитися») — згідно з біблійними книгами Буття та Числа, один з дванадцяти синів патріарха Якова. Був третім після Симеона, сином Якова від його першої дружини Лії (). Мав запальну та люту вдачу. У Книзі Буття розповідається про помсту його та Симеона хівеянам, що зґвалтували їх сестру Діну (). Левій — родоначальник племені Левітів.
Нащадки Левія Патріарх Яків із своїм родом перебував у Ханаані аж до переселення у Єгипет в провінцію Гасем. У Єгипті вийшло від синів Якова 12 колін (племен) народу ізраїльського. Разом з Леві до Єгипту прибули також і його сини: Гершон, Кегат і Мерарі. (). Нащадки Левія у Єгипті утворили плем'я левитів, яке на відміну від інших племен не було пераховане: «А Левити не були перелічені серед них за племенем батьків своїх.» (). При займанні Ханаану, після повернення з Єгипту, Левітам не була відведена жодна частина країни (). Вони мали служити разом з Когенами у Храмі:<div style="background-color:#eee9d9;">А ти постав Левитів наглядачами над скинією свідоцтва, і над усіма речами її та над усім, що її. Вони будуть носити скинію та всі її речі, і вони будуть обслуговувати її, і отаборяться навколо скинії. А коли скинія буде рушати, Левити розберуть її, а коли буде спинятися скинія, Левити поставлять її. А якщо наблизиться чужий, він нехай буде забитий.()</blockquote></div> Левіти у зв'язку з помстою Хівеянам не отримали благословення від Якова: «…Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!» ().
Новий Завіт Євангеліст Матвій названий також Левій Матвій. Ісус Христос у притчі про доброго самарянина описаній у Євангелії від Луки також згадує про Левита ().
Див. також Дванадцять племен Ізраїля
Джерела Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.