Бори́́с Миха́йлович Чи́́нкін (* , Баку, Російська імперія — 23 квітня 1977, Львів, УРСР, СРСР) — радянський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії СРСР (1950 року — за виставу «Зоря над Каспієм»). Народний артист Української РСР (1975). Заслужений артист Азербайджанської РСР (1955).
Життєпис 1938 року закінчив Театральне училище при Російському драматичному театрі ім. С. Вургуна в Баку, у 1941—1958 роки працював в цьому театрі.
У 1958—1977 роках — актор Львівського російського драматичного театру Радянської Армії — переїхав із Баку через особистий конфлікт з головним режисером театру Ашумовим.
Незадовго до смерті приїздив до Баку та домовився з новим керівництвом театру про повернення, від'їхав до Львова дограти сезон, однак через тиждень помер.
Похований на 69 полі Личаківського цвинтаря.
Театральні ролі Фігаро — «Весілля Фігаро», Бомарше, Мамаєв — «На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського, Незнамов, «Без вини винуваті» Островського, Баку, Микита — «Влада темряви» Л. Толстого, Платонов — «Океан» О. Штейна, «Витівки Хануми» Авксентія Цагарелі, Акоп, Львів, «В пошуках радості», Баку, «Інтерв'ю в Буенос-Айресі», Карлос Бланко, Львів, по п'єсі Г. Боровика, «Крісло № 16», Баку, «Іван Рибаков», Баку, «Одна», Баку, «Циган», Львів.
Фільмографія «Підводний човен Т-9» (1943, Чібісов, командир торпедної частини), головна роль, співоператор Йоган Зельцер, художник Юрій Швець, «Чорні скелі» (1956, Кошкін) «На далеких берегах» (1958, Сергій Любимов, партизан) «Тіні зникають опівдні» (1970—1971, Петро Іванович Смирнов), серед акторів — Олександра Данилова, «Найостанніший день» (1972, Білоконь) «До останньої хвилини» (1973, голова суду, реж. Валерій Ісаков) «Чарівне коло» (1976, городовий), оператор Леонід Бурлака. «Царське полювання» (1990, Черномський)
Джерела УРЕ Кіно-театр Чинкін Борис Михайлович