Індіанська мозаїка із пір'я або «амантека» — поширені серед індіанців доколумбової доби ремісничі вироби із пір'я тропічних птахів, прикраси і одяг вождів, священства, акторів і танцівників та вояків.
Історичні свідчення
Індіанська мозаїка з пір'я тропічних птахів — не досить точна назва індіанських, ремісничих виробів іспанцями-завойовниками, в уяві і мові яких не було аналогів цим речам. Вироби з пера могли бути плюмажем на голові, верхівкою опахала від спеки чи комах, прикрасою на одязі чи навіть на зброї. Тому вони мало чим нагадують західноєвропейські мозаїки зі смальти чи природних камінців, останні (з природних камінців і нефриту) теж були відомі індіанцям Північної і Центральної Америки.
Мистецтво створення прикрас із пір'я тропічних птахів зафіксоване як у племен мая, так і у ацтеків та в державі інків, народу тайрона. Від виробів мая з пір'я не збережено жодного зразка. З виробів інших регіонів відомі лише два, обидва — ацтекські. Вироби з пір'я мали місцеву назву «амантека».
Сировина
Індіанці-мисливці давно звернули увагу на яскраве пір'я тропічних птахів. З часом виробились особливі звичаї як полювання на потрібних птахів, так і засоби їх вирощування в культурі. В районах проживання мая, в тропічних лісах, значної необхідності штучного розпліднення тропічних птахів не було, на них лише полювали. Засоби примусового розпліднення та утримання тропічних птахів у неволі були поширені в ацтеків. Використовували яскраве пір'я папуг, хвостове пір'я момотів (птах мох), окремі пір'їни птаха сойки (naan) блакитного і синього забарвлення, навіть пір'я диких чапель, індиків та індичок. Використовували також синювато-чорне пір'я птаха гокко, котре йшло на пишний одяг індіанського священства. Використовували й пір'я диких качок та чапель. Особливо цінувалося пір'я птаха кецаль, розмір якого не перевищує голуба, але хвіст якого мав дві довгі зелені пір'їниВиктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010,.
Кецаль не надто поширений, бо мешкає в лісах вище 1200 метрів над рівнем моря. Його всіляко охороняли. Тому в провінції Верапас мисливців на кецаля карали смертю, якщо під час полювань птахів били на смерть. Птахів ловили на так званий пташиний клей та збивали з гілок кульками із глини. У птаха видирали довгі, коштовні пір'їни і знову випускали на волю.
Ацтеки ж мали централізований птахівник, де в неволі вирощували потрібних птахів заради яскравого пір'я. Були окремі вольєри-птахівники для водних птахів і для птахів суходолу. Вольєри були огорожені дерев'яними прутами, а за птахами наглядали особливі слуги. В загонах імітували природні умови, в яких мешкали птахи. Птахівники відвідували вожді, милуючись цими звіринцями.
Технологія вироблення
Технологія виготовлення починалась із огляду сировини та викладення із пір'я майбутнього візерунка. Якщо готували індіанський костюм-плащ, то ткали саму тканину, до основи якої чіпляли чи вплітали пір'я потрібного кольору.
Вожді і священство носили на головах ткані коттонові (бавовникові) шоломи-капелюхи, прикрашені довгими, зеленими пір'їнами кецаля. Яскраве пір'я тропічних птахів також ішло на виготовлення віял для привілейованих родин і для акторів і танцюристів. Довгими пір'їнами прикрашали також і костюми акторів і танцюристів. Вояки мали особливий одяг із пір'я. Ними прикрашали також парадні щити, щоломи, прапори. До свята Шуль був звичай дарувати храмам п'ять пишних прапорів, розшитих яскравим пір'ямВиктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010.
Зелено-золотаве пір'я птаха кецаль цінували настільки високо, що його використовували також як гроші чи в бартерних обмінах. Із записів Дієго де Ланда, оригінал яких зник і відомий лише за копіями :
Джерела
Кузьмищев В. А. «Тайна жрецов майя», М., «Молодая гвардия», 1975 Диего де Ланда, «Сообщения о делах в Юкатане» (оригінал зник, цитовано за копіями) Виктор фон Хаген, «Ацтеки, майя, инки. Великие царства древней Америки», Центрполиграф, 2010, 576 с., ISBN 978-5-9524-4841-4
Примітки
Див. також
Мистецтво Мексики Ткацтво Ацтеки Мозаїка Птахівництво Мая (цивілізація)