Литвиненко Леонід Миколайович (7 травня 1938, Харків — 27 лютого 2023, Генуя, Італія) — український вчений-радіофізик та радіоастроном. Директор Радіоастрономічного інституту НАН України (1985—2017); професор Харківського університету.

Заслужений діяч науки і техніки України (1997), лауреат Державної премії УССР у галузі науки і техніки (1987), академік Національної академії наук України (1992).

Біографія 1959 закінчив Харківський державний університет імені О. М. Горького за фахом радіофізика та електроніка.

1959—1966 роках працював у Конструкторському бюро «Електроприлад» Харкова. 1965 закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію «Дифракція електромагнітних хвиль на багатоелементних решітках». Спеціальність: 01.042 «Радіофізика, включаючи квантову радіофізику».

1966—1969 — викладач в Харківському інституті радіоелектроніки.

Із 1969 завідує відділом обчислювальної математики Інституту радіофізики і електроніки АН УРСР, з 1973 — заступник директора з наукової роботи цього ж інституту.

1972 захистив докторську дисертацію, з 1982 — член-кореспондент НАНУ.

1980 року з його ініціативи та за активної підтримки академіка НАН України С. Я. Брауде створено відділення радіоастрономії Інституту радіофізики і електроніки АН УРСР.

За його ініціативи 1985 року створено Радіоастрономічний інститут, довгорічним і беззмінним директором якого він був. Основними напрямами досліджень інституту є вивчення геокосмосу та Сонячної системи, радіоастрономія Всесвіту, фізичні принципи побудови радіотелескопів і радіотехнічних систем дистанційного зондування.

У 2011—2014 — Голова наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

На його честь названий астероїд 18120 Lytvynenko .

Помер 27 лютого 2023 року в Генуї, Італія, перебуваючи у евакуації внаслідок російської агресіі проти України.

Науковий пошук Проводив фундаментальні дослідження в області теорії дифракції та поширення радіохвиль, фізики та техніки міліметрових та субміліметрових хвиль, теорії антенних систем, розробки генераторів надвисоких частот, створення радіотехнічних систем, розробки фізичних принципів конструювання і удосконалення радіоастрономічних інструментів та радіоастрономічних досліджень у декаметровому й міліметровому діапазонах радіохвиль.

Створив теорію дифракції і поширення електромагнітних хвиль у складних і багатошарових періодичних структурах, запропонував метод «послідовних уточнень» для вирішення операторних рівнянь, до яких зводяться задачі радіофізики та електроніки.

Розробив концепцію використання оператора відбиття напівнескінченних структур в теорії дифракції хвиль на багатошарових періодичних структурах.

Запропонував і розробив низку принципово нових квазіоптичних елементів і систем міліметрового і субміліметрового діапазонів.

Організував разом з академіком НАНУ В. М. Шульгою перші в Україні радіоастрономічні дослідження у міліметровому діапазоні радіохвиль.

Науковий доробок Під його орудою захищено понад 20 докторських і кандидатських дисертацій.

Основні напрямки наукових публікацій: теорія дифракції і поширення хвиль фізика і техніка надвисоких частот, міліметрових і субміліметрових хвиль радіоастрономія міліметрового діапазону

Автор близько 250 наукових праць, з них 6 монографій. Має 12 авторських свідоцтв на винаходи.

монографії «Дифракція хвиль на решітках» (вид. Харківського університету, 1973, у співавторстві) «Спектральні оператори розсіювання в задачах дифракції хвиль на плоских екранах» (Київ, «Наукова думка», 1984, у співавторстві) «Чисельне дослідження електростатичних полів в періодичних структурах» (Київ, «Наукова думка», 1986, у співавторстві) «Місячна Одіссея» (Київ, «Академперіодика», 2007, у співавторстві) «Електромагнітні прояви геофізичних ефектів в Антарктиді» (2005) колективна монографія під його редакцією (спільно з чл.-кор. НАНУ Ю. М. Ямпольський) «Wave Diffraction by Periodic Multilayer Structures» (UK, Cambridge Scientific Publishers Ltd, 2012 , у співавторстві)

Науково-організаційна діяльність Заступник голови Українського комітету Міжнародного Радіосоюза (URSI) Старший член міжнародного Інституту інженерів з електротехніки та електроніки (Senior Member IEEE) Член Європейського астрономічного товариства (EAS) Член Міжнародного астрономічного союзу (IAU) Член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки Член бюро Наукової ради з космічних досліджень НАН України Член бюро Відділення фізики і астрономії НАН України Засновник і головний редактор наукового журналу «Радіофізика і радіоастрономія» Член редколегії журналів «Космічна наука і технологія» і «Український антарктичний журнал», міжвідомчого науково-технічного збірника «Радіотехніка» Член редакційної ради науково-популярного журналу «Universitates».

Відзнаки і нагороди Золота медаль за відмінне навчання у середній школі (1954 р.) Орден «Знак пошани» (1986 р.) Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за теоретичні дослідження і розробку нових радіоелектронних систем (1987 р.) Заслужений діяч науки і техніки України (1997 р.) Заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2002 р.) Рішенням Міжнародного астрономічного союзу малій планеті Сонячної системи 2000NA25 присвоєно ім'я «18120 Литвиненко» () (2005 р.). Лауреат національної програми «Людина року — 2006» у номінації «Вчений року» (2006 р.) Лауреат 2007 року премії НАН України імені С. Я. Брауде за цикл робіт «Нові напрями радіоастрономічних досліджень» (у співавторстві). Орден «За заслуги» III ступеня (2008 р.) Нагорода МОН України «За наукові досягнення» (2008 р.) Знак «Почесний працівник космічної Галузі України» Почесний доктор (doctor honoris causa) Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2012 р.) Почесний громадянин Харківської області (2013 р.) Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (18 травня 2016) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм

Примітки

Джерела

Некролог-Біографія// Сайт НАН України, 28 лютого 2023 року, Процитовано 1 березня 2023 року Литвиненко Леонід Миколайович 70-річчя академіка НАН України Л. М. ЛИТВИНЕНКА // Вісник НАН України. — 2008. — N 5

Посилання Прес-центр