Каре́н Серо́бович Демірчя́н — радянський та вірменський партійний і державний діяч. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. 1998 року скликав та очолив Народну партію Вірменії, яка у складі виборчого блоку «Єдність» здобула перемогу на парламентських виборах у червні 1999 року. Тоді ж його було обрано головою Національних зборів Вірменії.
Біографія 1949–1954 — навчався у Єреванському політехнічному інституті. Інженер-механік. 1954—1955 — інженер-конструктор у Ленінградському науково-дослідному інституті. Член КПРС з 1955 року. з 1955 року — старший майстер, начальник цеху, секретар партійного комітету Єреванського електротехнічного заводу. У 1961 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС. 1961—1966 — головний інженер, директор Єреванського електротехнічного заводу. З 1966 року — секретар, потім перший секретар Єреванського міськкому КП Вірменії. 23 листопада 1972 – 27 листопада 1974 — секретар, 27 листопада 1974 — 21 травня 1988 — перший секретар ЦК КП Вірменії. з травня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення. Був депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань від Вірменської РСР, Верховної ради Вірменської РСР, був членом ЦК КПРС (1976—1989). 1988 року, коли розпочався «Карабаський рух» у Вірменії, ЦК КПРС вирішив звільнити Карена Демірчяна від посади, посилаючись на «погане здоров'я». Після здобуття Вірменією незалежності, у 1991—1999 роках обіймав посаду генерального директора й був головою ради ЗАТ «Вірмелектромашин» — одного з найбільших заводів Вірменії. 1998 — кандидат у президенти Вірменії. З квітня 1999 — голова блоку «Єдність». 30 травня 1999 — обраний депутатом парламенту, а з 10 червня 1999 — спікер парламенту Вірменії. Голова-засновник Народної партії.
27 жовтня 1999 року під час терористичного акту в будівлі парламенту Вірменії були вбиті Карен Демірчян (голова парламенту Вірменії) та Вазген Саркісян (прем'єр-міністр Вірменії).
Похований у пантеоні імені Комітаса.
Нагороди Національний Герой Вірменії (27.12.1999, посмертно) два ордени Леніна (31.03.1981, 16.04.1982) орден Жовтневої Революції (27.12.1976) три ордени Трудового Червоного Прапора (22.08.1966, 10.11.1971, 17.07.1986) Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» п'ять золотих медалей ВДНГ СРСР
Див. також Музей Карена Демірчяна Вулиця Карена Демірчяна
Посилання Біографія