Аромати́чні альдегі́ди і кето́ни — сполуки, що містять альдегідну -CH=O або карбонільну групу >С=О в молекулі з одним як мінімум ароматичним ядром. Вони бувають чисто ароматичними або аліфатично ароматичними.
Назви альдегідів за систематичною номенклатурою IUPAC утворюють з назви аренового залишку Ar і закінчення карбальдегід. Для С6Н5-СОН переважно застосовують напівтривіальну назву бензальдегід поряд з бензолкарбальдегідом, або бензенкарбальдегідом. Широко використовують тривіальні назви ароматичних альдегідів від назв відповідних кислот, в які вони переходять при окисненні. Назви ароматичних кетонів за систематичною номенклатурою утворюються від назв вуглеводнів, у структурі яких розміщенні арильні залишки, і закінчення -он. Для радикально-функціональної номенклатури назви складаються з назв вуглеводневих груп, перелічених за алфавітом та закінчення -кетон.
Отримання
Окиснення ароматичних вуглеводнів
Окиснення ароматичних спиртів При окисненні первинних ароматичних спиртів утворюються альдегіди, вторинних — кетони:
Гідроліз ароматичних дигалогенопохідних Гідроліз гемінальних галогенопохідних проходить з утворенням нестійкого діолу, який швидко дегідратується до відповідної карбонільної сполуки:
Реакція Фріделя — Крафтса За допомогою реакції Фріделя — Крафтса отримують ароматичні кетони:
C6H6 + CH3COCl ->[AlCl3] C6H5-CO-CH3 + HCl
Фізичні властивості Ароматичні альдегіди та кетони — прозорі рідини або кристалічні речовини, часто з запахом гіркого мигдалю і квітів. Спектральні характеристики ароматичних альдегід і кетонів близькі до характеристик ненасичених карбонільних сполук.
Хімічні властивості За хімічними властивостями ароматичні альдегіди й кетони вони подібні до насичених аліфатичних. Ароматичні менш реакційноздатні, ніж аліфатичні, внаслідок впливу ароматичного ядра. Вони вступають у реакції за рахунок бензольного ядра. Конденсація Клайзена (1881 р.), Ю. Шмідта (1880 р.) Ароматичні альдегіди на зразок бензойного та кетони на зразок ацетофенона самі в альдольну конденсацію не вступають, оскільки в α-положенні відносно карбонільної групи не містять атомів водню. Такі альдегіди і кетони не можуть бути метиленовою компонентою. Однак як карбонільні компоненти вони реагують з тими аліфатичними сполуками, які є метиленовими компонентами. При цьому спочатку утворюється альдоль, а потім завдяки дегідратації кінцевий продукт конденсації:
Реакція Перкіна Вона також відноситься до альдольної конденсації і полягає у взаємодії аренальдегіду на зразок бензойного з ангідридами карбонових кислот у присутності основи. Переважно основою служить калієва або натрієва сіль кислоти того ангідриду, що використовується.
Бензоїнова конденсація (Ю. Лібіх, Ф. Велер, 1834 р.). При дії на бензальдегід каталітичної кількості ціанідів калію або натрію у водних розчинах бензоїн:
Реакція Канніццаро Її називають ще реакцією диспропорціювання. У реакцію вступає як один альдегід так і суміш двох, один з яких повинен бути ароматичним:
Часто використовують змішану перехресну реакцію, для якої відновником виступає мурашиний альдегід.
Взаємодія з фенолами та ароматичними амінами Феноли та ароматичні аміни з відносно активним атомом водню в о- і n-положеннях здатні реагувати з ароматичним альдегідами з утворенням похідних трифенілметану, які застосовуються для синтезу відповідних барвників.
Утворення основ Шиффа При взаємодії ароматичних альдегідів з первинними амінами одержують азометини, або основи Шиффа:
Взаємодія з гідроксиламіном
Ароматичні кетони взаємодіють з гідроксиламіном з утворенням відповідних оксимів:
C6H5-CO-C6H4-CH3 + H2N-OH ->[- H2O] C6H5-C(=N-OH)-C6H4-CH3 Хлорування альдегідної групи Ароматичні альдегіди, на відміну від аліфатичних, здатні хлоруватися за альдегідною групою при дії галогену з утворенням галогенангідриду:
Джерела
Артеменко А. И. Органическая химия: Учеб. для студентов строит. спец. вузов — 2-е изд., перераб. и доп. — : Высш. шк., 1987. — С. 301—305.