Юрій Клен, справжнє ім'я — Освальд-Еккард БургардтПроживаючи в Україні, Юрій Клен писав своє прізвище не Бурґгардт, а Бургардт. За відомостями, одержаними безпосередньо від пані доктор Жозефіни Бурґгардт, сестри Юрія Клена, це опрощене написання прізвища запровадив, приїхавши в Російську імперію з Німеччини, їхній дід, Авґуст Бурґгардт. — прим. М. Ореста за виданням: Безсмертні. Збірка спогадів про М.Зерова, П.Филиповича і М.Драй-Хмару. / Ред. текстів та прим. М. Ореста. — Мюнхен: Ін-т літ. ім. Михайла Ореста, 1963 — с. 44. (; 4 жовтня 1891, Сербинівці — 30 жовтня 1947, Аугсбург) — український поет, перекладач, літературний критик. Батько українського перекладача та редактора Вольфрама Бургардта.Юрій Тарнавський. «Акварій у морі» Про минуле і сучасне Нью-Йоркської Групи Входив до «п'ятірного грона» неокласиків.
Життєпис Народився 4 жовтня 1891 року в селі Сербинівці в родині німецького купця-колоніста Фрідріха Бургардта та Каттіни Сідонії Тіль. Дід поета, Август Бургардт, походив з пруського міста Зельдена, оселився в ХІХ сторіччі на Волині і заклав там фабрику сукна. Мав п'ятьох синів, з яких найстарший Фрідріх Адам, купець за фахом (деякий час він займався продажем сільськогосподарських машин), одружений з Сідонією Амалією, до шлюбу Тіль (Thiel), був батьком Юрія Клена, який народився в сім'ї третьою і останньою дитиною. Поет мав два хресних імені: Освальд і Екарт.Відомості, що їх одержав М. Орест від Жозефіни Бургардт, за виданням: Безсмертні. Збірка спогадів про М.Зерова, П.Филиповича і М.Драй-Хмару. / Ред. текстів та прим. М.Ореста. — Мюнхен: Ін-т літ. ім. Михайла Ореста, 1963 — с. 44.
Родина постійно переїжджала від містечка до містечка на Волині й Поділлі. Підлітком протягом кількох років мешкав у містечку Славута Заславського повіту, де розташовувалася резиденція князя Романа Санґушка, що пізніше стала для поета символом «старої романтики». Завершив середню освіту в Київській першій гімназії з золотою медаллю, звідки у 1911 році вступив на романо-германський відділ філологічного факультету київського Університету святого Володимира.
В університеті одержав ґрунтовну освіту: вивчав англійську, німецьку та слов'янську філологію, історію літератури. Вже тоді захопився творчістю Рільке, мав про нього наукову доповідь, перекладав російською його вірші. 1915 року з передмовою професора Володимира Перетца з'явилася друком наукова праця Бургардта «Новые горизонты в области исследования поэтического стиля».М. Слабошпицький. Профіль з «Грона п'ятірного». Юрій Клен// 25 поетів української діаспори. — К.: видавництво «Ярославів Вал», 2006. — 728 с.
3 початком Першої світової війни Освальда Бургардта депортовано до Архангельської губернії (с. Мар'їна гора). Повернувшись до Києва у 1918 році, закінчив у 1920 році університет — і його прийнято до аспірантури при дослідному інституті УАН. Викладав разом із М. Зеровим у соціально-економічному технікумі с. Баришівки, а також латинську мову в Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка.
Уже в 20-ті роки розкрилися ті особливості його манери письма, що зближували Юрія Клена з неокласиками: досконале володіння мистецькою формою, своєрідний панестетизм.
У Київському інституті народної освіти створив кафедру прикладного мистецтва (1930—1931), брав активну участь у роботі ВУАН.
В еміграції
З 1931 року живе та працює в Німеччині, тісно співпрацює з поетами, що об'єднувались довкола «Вісника» Д. Донцова. У 1934 році за допомогою професорів Маєра і Чижевського влаштувався викладачем російської і української мови у Мюнстерському університеті. Там само написав і захистив німецькомовну докторську дисертацію «Головні мотиви творчості Леоніда Андрєєва» (1936).
У роки Другої світової війни служив за перекладача при штабі 17-ї армії. З 1943 р. працює викладачем в Українському вільному університеті в Празі, по закінченні війни — коротко професором слов'янської філології Інсбруцького університету.
Здобув третю премію Українського католицького союзу (трійця переможців — Галина Журба, Юрій Косач та Юрій Клен).
З травня 1947 року і до смерті працював головним редактором літературного журналу «Літаври» (виходив у Зальцбурзі, Австрія). За життя поета світ побачило п'ять чисел журналу.
Помер Юрій Клен 30 жовтня 1947 року в німецькому Авґсбурзі. Ось як про це згадує Ігор Качуровський:
Творчість 1943 року з'являється в світ збірка поезій Юрія Клена «Каравели», в якій автор спробував синтезувати творчі принципи київських неокласиків та ідейно-художні шукання поетів «празької школи». Автор поєднує в єдиному естетичному вимірі трагічну античність («Антоній і Клеопатра», «Цезар і Клеопатра», «Шляхами Одіссея»), героїзм середньовічної лицарської доби («Жанна д'Арк», «Вікінги») та князівсько-гетьманську українську традицію («Володимир», «Символ», «Україна»).
Юрій Клен — автор збірки «Каравели» (1943), епопеї «Попіл імперій» (1943—1947), есею «Спогади про неоклясиків» (1946), багатьох літературознавчих праць, перекладів з англійської, німецької, французької та інших мов.
Вершинними здобутками Юрія Клена-поета є поеми «Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперій» (1943—1947). Трагічне знищення української культури в добу сталінізму, нелюдська жорстокість другої світової війни — центральні теми цих творів.
Переклади Окремими книжками перекладів вийшли «Залізні сонети» Фрідріха Рюккерта, новели Ґеорґа Гайма. Крім «Гамлета» і «Бурі» Шекспіра («Гамлета» видано в Україні у 1930-х роках, проте без імені перекладача), переклав Юрій Клен також вокальні твори Л. Бетговена, Ф. Шуберта, Р. ШуманаРевуцький В. «Буря» та її перекладач// Юрій Клен. Твори. Том 4. — Торонто: Фундація ім. Ю. Клена, 1960. — С.241-247., лібрето до опери Ріхарда Штравса «Саломея» (за однойменною драмою Оскара Вайлда), уривки з поеми «Пісня про Нібелунгів» та численні поезії англійських (Байрон, Шеллі), німецьких (Рільке і Ґеорґе) і французьких поетів. Імена французьких перекладач називає сам у «Спогадах про неоклясиків»: «Я дав поодинокі речі з Рембо, Верлена, Мореаса, Самена, Валері, Готьє, Леконт де Ліля» (мова про «Антологію французької поезії», яку здали 1930 року до друку київські неоклясики і яку не пропустила цензура).
За редакцією Освальда Бургардта вийшло тридцятитомове видання творів Джека Лондона (незакінчене, вийшло 26 з 30 томів), восьмитомове Бернарда Шоу, а також твори Діккенса (якого перекладав і сам Бургардт), Гамсуна, Ґете.
Юрію Клену належать переклади сонетів Миколи Зерова німецькою мовою, що увійшли до збірки В. Державина «Gelb und Blau: Moderne ukrainische Dichtung in Auswahl» (Авґсбурґ, 1948). Із шведської він переклав повість Свена Гедіна «Завойовники Америки» (Харків: Книгоспілка, 1926).
Родина Його дружиною була Зінаїда Гнатівна Бургардт, до шлюбу Бромірська (6 вересня 1896, Володимир, Волинська область — 8 травня 1991, Лондон, Онтаріо, Канада).https://www.geni.com/people/Zinaida-Burghardt/6000000019558405262
Подружжя мало сина й доньку.
Донька — Ірина Бургардт (4 жовтня 1922, Київ — 10 грудня 2010, Ричмонд-Гілл, Онтаріо, Канада)https://www.geni.com/people/Irene-Burghardt/6000000019558305027.
Син — Вольфрам Бургардт (нар. 19 жовтня 1935, Мюнстер), професор української, іспанської та італійської мов, мешкав у місті Лондон в Канаді. Він відредагував і видав, разом з Євгеном Маланюком, твори Юрія Клена, з архіву, який зберегла та привезла до Канади Зінаїда.https://uahistory.com/topics/famous_people/9277 Мав трьох дітей.https://www.geni.com/family-tree/index/6000000019558405262
Вшанування пам'яті
Іменем Юрія Клена названі вулиці у містах Вінниця, Дніпро та Київ.
У травні 2022 р. в місті Городок Хмельницької області провулок Гайдара перейменували на провулок Юрія Клена.
26 липня 2024 року у місті Дніпро вулицю Шахтинську перейменували на вулицю Юрія Клена.
Твори Поезія: Вірші, писані протягом 1913—1922 років російською мовою Сонети, написані в період 1921—1922 років російською мовою поема «Прокляті роки» (видана двічі у Львові 1937 та 1943 рр.; Кракові 1943 року) поема «Попіл імперій» (1943—1947) збірка «Каравели» (Прага, 1943) «Spätlese» (вірші, написані у період 1932—1945 років німецькою мовою) «Дияболічні параболи» (у співавторстві, Зальцбург, 1947)
Новели: «Акація» (Льойташ, Тіроль, Австрія, травень 1947) «Яблука» (Льойташ, червень 1947) «Пригоди архангела Рафаїла» (Льойташ, липень 1947) «Медальйон» (Баварія, осінь 1947) Нариси: «Черга» «Крізь Великодні минулі…» «Чудо Воскресіння» «Мідь звенящая» (травень 1947) Мемуаристика: «Спогади про неоклясиків» (Мюнхен, 1947)
Аудіопоезія
Юрій Клен. "Сковорода": https://www.youtube.com/watch?v=TUe8vr8FlKI Юрій Клен. "Беатріче": https://www.youtube.com/watch?v=X2a9LuDzU5s
Рукописи Dichtung der Verdammten. Eine Anthologie ukrainischer Dichtung, ausgewählt und übertragen von Oswald Burghardt (Jurij Klen). Zweisprachige Ausgabe: Deutsch und Ukrainisch. Hrsg. von Nataliia Kotenko-Vusatyuk und Andrii Portnov sowie mit Erinnerungen an den Autor von Dmytro Tschyshewskyj / Поезія проклятих. Редактори Наталія Котенко-Вусатюк (Київ) та Андрій Портнов (Берлін) / , 2025. 120 S. ISBN 978-3965870499
Примітки
Джерела та література С. І. Білокінь. Клен Юрій (справжні прізв., ім'я та по батькові — Бургардт Освальд Федорович) // М. Я. Неврлий. Бурґгардт Освальд Федорович // Лучків І. Юрій Клен. Бібліографічний покажчик. — Торонто: Самвидав, 1973. — 106 с.
Література «Празька школа»: Хрестоматія прозових творів / Упоряд., передм. і приміт. В. А. Просалової;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 236 с. Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори / Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с. Клен Юрій. Твори. Том 1. Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1992. 382 с. Клен Юрій. Твори. Торонто: Фундація імені Юрія Клена, 1957—1960. Том 2. — 349 с.; Том 3. — 221 c.; Том 4. — 407 c. Клен Юрій. Вибрані твори. Поезія. Спогади. Листи. — Дрогобич: Каменяр,2003. — 616 с. 259 Астаф'єв О. Образ і знак. Українська емігрантська поезія у структурно-семіотичній перспективі. — К.: Наукова думка, 2000. — c.28-33. Ковалів Ю. Освальд Бурґгардт (Юрій Клен) // Слово і час. — 1991. — № 4. — С.41-45. Ковалів Ю. «Празька школа»: на крутосхилах «філософії чину». — К.: Бібліотека українця, 2001. −120 с. Ковалів Ю. Прокляті роки Юрія Клена // Клен Юрій. Вибране. — К.: Дніпро, 1991. — С. 3-23. Саєнко В. Поетика творчості Юрія Клена // Саєнко В. Українська модерна поезія 20-х років XX століття: Ренесансна парадигма. — Одеса, 2004. Сарапин В. Маловідомий Юрій Клен // Українська мова та література. — 2000. — Ч. 7. — С. 3-4. Сарапин В. Осінні мотиви в поезії Юрія Клена // Дивослово. — 1998. — № 9. — С. 8-11. Сарапин В. Поезія Юрія Клена та її місце в літературному процесі першої половини XX ст.: Автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. — К., 2000. — 20 с. Филипович О. Життя і творчість Юрія Клена // Сучасність. — 1967. — Ч.10 (82). — С. 47-85. Творчість Юрія Клена і міжвоєнна доба в українській літературі. Збірник наукових праць. — Вип. 2 / Ред. кол. І. Руснак (гол.), О. Баган та ін. — Вінниця: ТОВ Фірма «Планер», 2012. — 568 с. Чижевський Д. Юрій Клен, вчений та людина (Із спогадів) // Філософські твори: У 4 т. — К.: Смолоскип, 2005. — Т. 2. — С. 244—253. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. Рудницький Л. Роберт Люїс Стівенсон і Юрій Клен // Сучасність. — 1974. — Ч. 12 (168). -С. 25-38. Є. М. Пам'яті Освальда Бурґгардта 17. XII. 47. // Літературно-науковий вістник — Реґенсбурґ. Річник XXXII, травень 1948. — С.43-46. Жулинський М. Бурґгардт Освальд // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С. 249—250. Качуровський І. Життя і творчість Юрія Клена // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 249—284.*