Колезький асесор — з 1717 рік по 1917 в Російській імперії цивільний класний чин, який зайняв з 1722 року VIII ранг в Табелі про ранги.
Колезький асесор був вище за рангом ніж титулярний радник, але нижче ніж надвірний радник.
До 1845 року чин надавав право на спадкове дворянство, потім — тільки особисте. Колезькі асесори зазвичай перебували на посаді реєстратора, секретаря або радника. Знаками розрізнення колезького асесора були петлиці, на яких було по два просвіти. На кожній петлиці розташовувалися по дві п'ятипроменеві зірочки. Також зазвичай на петлицях розміщувалися емблеми відомства, до якого належав чиновник, у колезького асесора емблема була розміщена між зірочками.
Наказом від 1745 року були введені нові умови для отримання VIII рангу. Згідно з наказом, чиновник недворянин, щоб перейти з IX рангу на вищий, повинен мати 12-річний службовий стаж.
З 1809 року титулярний радник міг бути підвищений у ранзі до колезького асесора, чина який надавав спадкове дворянство, лише за умов закінчення університету, чи після складання іспитів за встановленою формою.
У 1834 році службовий стаж для отримання рангу було ще збільшено.
За часи Великої Кавказької війни (1817—1864 роки) для залучення чиновників до служби в цивільних установах Кавказького намісництва була введена практика надання чину колезького асесора без вислуги років та іспитів. Таких новоспечених колезьких асесорів в суспільстві жартівливо називали «кавказькими асесорами». Такі колезькі асесори полюбляли називати себе майорами, бо військові чини були престижніше від цивільних.
Цей, як й інші чини Російської імперії, припинив існування в 1917 році.
Відповідав чинам
Військові Чин колезького асесора відповідав армійським чинам: Піхота: прем'єр-майор і секунд-майор (1731—1798), майор (1798—1884), капітан (з 1884); Кавалерія: ротмістр (з 1884); Козацькі війська: військовий старшина (1796—1884), осавул (з 1884); Флот: капітан 3-го рангу (1722—1764), капітан-лейтенант (1907—1911), старший лейтенант на флоті (1912—1917); Гвардія: штабс-капітан гвардії (з 1798).
Придворні Титулярний камергер
У літературі У повісті Миколи Гоголя «Ніс» (1832-1833) головним героєм виведено колезького асесора Ковальова, типового «кавказького колезького асесора» .
Олександр Сергійович Пушкін , також не обійшов увагою «кавказьких асесорів». У оповіданні «Подорож до Арзрума» (1835) він описує бажаючих отримати швидке підвищення та спадкове дворянство.
Молодший чинТитулярний радникТабель про рангиКолезький асесорСтарший чинНадвірний радник
Примітки
Література Шепєльов Л. Е. Чиновный мир России: XVIII — начало XX вв. — СПб: «Искусство—СПб», 1999. — 479 с. Свод уставов о службе гражданской. Т. 3 кн. 1, СПб, 1896 р. Архіпова Г. Г.,Сенин А. С., Румянцева Н. Ф. История государственной службы в России 19 в. Москва. 2001 р. Градовський А. Д. Начало русского и государственного права т.2., гл. 4-5, М-2006 р. Зайончковський П. А. Правительственный аппарат самодержавной России в 19 в., Москва, 1978 р.