Назви днів тижня

Назви днів тижня — пов'язані з назвами семи планет класичної астрономії з римського періоду з одного боку, а з іншого боку— першим днем тижня вважалася неділя. Обидві ці системи були прийняті у багатьох мовах, за деякими винятками, у силу ряду релігійних та світських причин.

Зв'язок днів тижня з планетами

Історія

Порядок днів тижня можна отримати «геометрично» по гострій гептаграммі у вигляді семипроменевої зірки розміру {7/3} (оскільки порівняння за модулем чисел 24 і 7 дорівнює 3, тобто 24 mod 7 = 3). Світила розташовані у точках гептаграмми у тому порядку, який встановлено з часів Птолемея та стоїків. Проходячи по маршрутній лінії від однієї планети до іншої, можна отримати порядок днів тижня.

Ця гептаграма днів тижня, можливо, існує з епохи еллінізму. Як написано в енциклопедії Symbol: «Гептаграма була створена саме з прийняттям та широким поширенням семиденного тижня в елліністичному світі змішаних культур».

Між I та III століттями Римська імперія поступово замінює восьмиденний римський базарний цикл на семиденний тиждень. Пояснення астрологічного порядку днів тижня дали Веттіїв Валента та Діон Кассій (Джеффрі Чосер дав аналогічне пояснення у своєму Трактаті про астролябію). За даними цих авторів, прийнятий порядок є одним з принципів астрології. Згідно з ним, небесні тіла послідовно один за одним панують протягом однієї години, і так триває цілодобово. За системою Птолемея небесні тіла розташовані у наступному порядку (за зменшенням відстані від Землі): Сатурн, Юпітер, Марс, Сонце, Венера, Меркурій, Місяць. Цей порядок вперше було встановлено ще грецькими стоїками.

В астрології не лише дні тижня, а й кожна година доби управляються сімома світилами. Якщо перша година доби управляється Сатурном (), то друга година управляється Юпітером (), третя — Марсом (), далі Сонцем (), Венерою (), Меркурієм () та Місяцем (). Ця послідовність планет повторюється кожні сім годин. Отже, двадцять п'яту годину, або перша година наступного дня, управляється Сонцем, а сорок дев'ята година, або перша година після наступного дня, управляється Місяцем. Таким чином, якщо день позначати планетою, яка управляє першою годиною, то за днем Сатурна слідує день Сонця, потім день Місяця і так далі, як показано нижче.

Згідно з Веттієм Валенте, перша година дня починається з заходу сонця, що випливає з грецької та вавилонської домовленостей. Він також стверджував, що світлі та темні години доби управляються небесними тілами в першу годину кожного цього періоду доби. Це підтверджує графіті з Помпеї, на якому зазначена дата 6 лютого 60 року як неділя, хоча за сучасними розрахунками цей день є середою. Таким чином, у цьому написі використана та сама домовленість іменування Валенти про денний час. При цьому нічні іменування по Валенте узгоджуються з сучасними астрологічними розрахунками, за якими назви днів тижня визначаються управителем першої години світлого часу доби, і діють ці назви наступного дня.

Ці дві системи визначення днів тижня продовжували застосовувати християни Александрії і у IV столітті, але в обидвох з них дні тижня просто нумерували від 1 до 7. Хоча імена богів не використовували, але тиждень, що починається з середи, іменували грецькою тон Феон (день богів). Це найменування використовував, наприклад, наприкінці IV століття упорядник пасхалій єпископ Афанасій. У таблиці пасхалій на 311—369 роки використовувалася ефіопська редакція. Тижні, що перехрещуються, досі як і раніше використовуються в ефіопських пасхаліях. Кожний день тижня, що починається у неділю, називається «День Іоанна», а кожний день тижня, що починається у середу, називається «тентіон», тобто проста транскрипція грецького тон Феон.

година:123456789101112131415161718192021222324 Зірковий об'єкт → ДеньДень 1Сатурн → СуботаДень 2Сонце → НеділяДень 3Місяць → ПонеділокДень 4Марс → ВівторокДень 5Меркурій → СередаДень 6Юпітер → ЧетверДень 7Венера → П'ятниця

Греко-римська традиція Найперше свідоцтво семиденного тижня, пов'язане з небесними світилами, відомо за астролога Веттія Валенте, який написав про нього близько 170 року в своїй праці Anthologiarum. Порядок у нього був такий: Сонце, Місяць, Арес, Гермес, Зевс, Афродіта та Кронос. Подібність Кроноса з Хроносом було відзначено ще Птолемеєм. З Греції планетарні імена днів тижня прийшли до римлян, а з латиною потрапили в інші мови південної та західної Європи. Пізніше вони перейшли також в інші мови, що знаходяться під їх впливом. День: (див. Виноски) Понеділок СеленаВівторок МарсСереда МеркурійЧетвер ЮпітерП'ятниця ВенераСубота СатурнНеділя Сол Давньогрецькаημέρα Σελήνης Хемера Селенес ημέρα Άρεως Хемера Ареос ημέρα Ερμου Хемера Хермоу ημέρα Διός Хемера Діос Ημέρα Αφροδίτης Хемера Афродітес ημέρα Κρόνου Хемера Кроноу ημέρα Ηλίου Хемера Хеліо Латиньdies Lunaedies Martisdies Mercurĭidies Jovisdies Venĕrisdies Saturnidies Solis Італійськаlunedìmartedìmercoledìgiovedìvenerdìsabato domenica Іспанськаlunesmartesmiércolesjuevesviernessábado domingo Румунськаlunimarţimiercurijoivinerisâmbătă duminică Французькаlundimardimercredijeudivendredisamedi dimanche Галісійськаlunsmartesmércoresxovesvenressábado domingo Каталонськаdillunsdimartsdimecresdijousdivendresdissabte diumenge фріульськаlunismartarsmiercusjoibevinarssabide domenie ІнтерлінгваLunediMartediMercuridiJovediVenerdiSabbato Dominica ІдоLundioMardioMerkurdioJovdioVenerdioSaturdio Sundio Есперантоlundomardomerkredoĵaŭdovendredosabato dimanĉo УропіLundiaMardiaMididiaZusdiaWendiaSabadia Soldia ІрландськийAn Luan Dé LuainAn Mháirt Dé MáirtAn Chéadaoin Dé CéadaoinAn Déardaoin DéardaoinAn Aoine Dé hAoineAn Satharn Dé SathairnAn Domhnach Dé Domhnaigh ГельськаDi-LuainDi-MàirtDi-Ciadain Di-Ardaoin Di-Haoine Di-SàthairneDi-Dòmhnaich Валлійськаdydd Llundydd Mawrthdydd Mercherdydd Iaudydd Gwenerdydd Sadwrndydd Sul КорнійськаDy LunDy MeurthDy MergherDy YowDy GwenerDy SadornDy Sul БретонськаDi' lunDi'meurzhDi'merc' herDi'riaouDi'gwenerDi'sadornDi' sul МенськаJeluneJemayrtJecreanJerdreinJeheineyJesarnJedoonee АлбанськаE hënëE martëE mërkurëE enjteE premteE shtunëE diel ТагальськаLunesMartesMiyerkulesHuwebesBiyernesSabado Linggo

Саксонські боги Стародавні германці адаптували систему, впроваджену римлянами, але прикрасили її корінними богами замість римських згідно з так званою відповідністю римських та грецьких богів. Боги, яким поклонялися Саксонії, були достатньо численні, однак ті, від яких отримали назви дні тижня, були головними об'єктами їх культу:

Неділя (Сол): давньоанглійській Sunnandæg (вимовляється [sun.nan.dæg] або [sun.nan.dæj) означає «день Сонця», названого на честь давньоримського Сол — бог сонця у давньоримській релігії. Цей ідол, що представляв денне світило, був головним богом. він зображувався у вигляді чоловіка, який тримав у витягнутих руках палаюче коло. Спочатку він асоціювався з Янусом та лише у пізній Римській імперії з'являється як незалежний бог сонця, Sol Invictus. На знак особливого поклоніння перед цим божеством, що є родичем німецькому Совіло та грецькому Геліосу, древні саксонці присвятили йому перший день тижня, який вони називали «Сан'з дег». Англійська, подібно до більшості германських мов, зберігає оригінальні язичницькі сонячні асоціації цього дня. Звідси походить сучасна SundayОлівер Голдсміт История Англии — Париж, Европейская библиотека Будри — 1849 — Перевод Ф. А. Силонова — Вводная глава «Краткий очерк саксонских богов» . У багатьох інших європейських мовах, включаючи романські мови, ця назва змінилася на еквівалентну «день Господа» (на основі церковної латинської фрази Dies Dominica). Для порівняння: іспанською та португальською Domingo, французькому Dimanche, румунською Duminică, й італійською Domenica. У сучасній англійській використовуються такі вирази, пов'язані з цим днем ​​: Sunday's child — дитя, зачате у неділю або у переносному значенні — людина, якій щастить; When two Sundays come/meet together — «коли неділі перетнуться», тобто «ніколи»; Sunday face — лукаві люди або людина, яка лицемірить. Понеділок (Мані): давньоанглійська Mōnandæg (вимовляється [mon.nan.dæg] або [mon.nan.dæj') означає «день місяця». У північнонімецькій міфології місяць персоніфікується як богиня Мані. Ця богиня зображувалася одягненою у коротку сукню з відлогою, у якого були довгі вуха. Вона вважалася наступною за старшинством та шанувалася у другий день тижня, що називався «Мун'з дег». Звідси сучасне Monday. У сучасній англійській використовуються такі вирази, пов'язані з цим днем​​: Black Monday — перший понеділок після відпустки або канікул; Fat Monday — понеділок перед Великим постом; Monday feeling — після неділі небажання приступати до роботи. Вівторок (Тюр): давньоанглійське Tiwesdæg (вимовляється [ti.wes.dæg] або [ti.wes.dæj] означає «день Тюра». Тюр спочатку шанувався як батько та перший представник тевтонської раси, проте потім йому стали поклонятися як синові Землі. на зображеннях це — поважний мудрець зі скіпетром у правій руці, одягнений у шкуру тварини. У саксонців йому був присвячений третій день тижня, що називався спочатку «Тюр'з дег», що у сучасній англійській мові трансформувалося у Tuesday. Середа (Одін): давньоанглійське Wōdnesdæg (вимовляється [woːd.nes.dæg] або [woːd.nes.dæj) означає «день Вотана», (пізніше відомого серед німецьких народів як Одін), а також відомого бога англо-саксів (та інших німецьких народів) в Англії приблизно до сьомого століття. Вотан або Одін, був вищим божеством у північних націй. Цей герой за переказами прибув звідкись зі сходу, але невідомо, з якої країни і коли точно. Його подвиги складають більшу частину міфологічних сказань древніх народів та перебільшені настільки, що знаходяться за межами ймовірного. Він зображується високим, худим старим у чорному плащі. Цей персонаж прославився винаходом рунічного алфавіту, що проводить пряму паралель з богом-покровителем письмової та усної мови — Меркурієм. За легендою Воден заради знань пожертвував одним оком. На честь цього божества називали четвертий день тижня, що називався «Воуден'з дег», що у сучасній вимові Wednesday. У слов'янських мовах середа, а також німецьке Mittwoch та фінське Keskeviikko використана ідея середини тижня. У сучасній англійській використовується такий вираз, пов'язаний з цим днем: Holy Wednesday, Spy Wednesday — Святий Тиждень. Четвер (Тор): давньоанглійське Þūnresdæg (вимовляється [θu ːn.res.dæg] або [θu ːn.res.dæj]) означає «день Тунора». Тунор у сучасній англійській мові більш відомий як Тор, бог грому у німецькому язичництві. Тор — старший та хоробрий син Одіна та Фригг. У саксонців і у данців він шанувався більше всіх після його батьків. Він зображувався сидячим на троні з золотою короною на голові, прикрашеною кільцем з дванадцяти блискучих зірок, і зі скіпетром у правій руці. Йому присвячено п'ятий день тижня, під назвою «Тор'з дег», у сучасній англійській Thursday. Також у сучасній англійській використовується такий вираз, пов'язане з цим днем: Holy Thursday — Великий Четвер. П'ятниця (Фрея): давньоанглійське Frigedæg (вимовляється [fri.je.dæg] або [fri.je.dæj]) означає «день Фригг» або Фреї. Фригг або Фрея, дружина Одіна. Її поважали більш за всіх після самого Одіна у саксонських, данських та інших язичників півночі. Фригг зображувалася з мечем у правій руці і цибулею у лівій. У найдавніші часи вона іменувалася також Гертою та вважалася богинею Землі. Їй був присвячений шостий день тижня, що називався у саксонців «Фріга'з дег», що відповідає сучасному Friday. Скандинавська назва планети Венера була Friggjarstjarna або «зірка Фригг». Для порівняння: у французькій Vendredi, в іспанській Viernes, у румунській Vineri і в італійській Venerdì. У сучасній англійській використовуються такі вирази, пов'язані з цим днем ​​: Man Friday — відданий слуга; Girl Friday — юна дівчина, прислужувати комусь; Friday face — перекошена міна, «кисле» виразу обличчя.