Галіт — група скелястих островів вулканічного походження в Середземному морі. Розташовані за 38 км на північ від туніського берега, належать вілаєту Бізерта, від якого відокремлені протокою Галіт. Від Сардинії їх відділяє 150 км. Загальна площа 8,08 км², річні опади 525 мм, середні температури повітря від +10,3 °C до +28,6 °C.

Головний острів

Велика частина (7,52 км²) площі припадає на головний острів Ла-Галіт, довжиною 5,4 км і шириною 2,9 км. Острів складається зі скель висотою до 200 м, над якими підносяться піки Bout de Somme і Piton de l'Est, висотою 391 і 360 м відповідно. На вершині Bout de Somme стоїть оглядова вежа. Потрапити на острів можна лише через південну бухту Escueil de Pasque.

На острові живуть кілька родин моряків (від 10 до 35 осіб всього) та розташована військово-морська база (40 осіб). Раніше на острові жили тунісці італійського походження, але після проголошення незалежності Тунісу вони поїхали до Франції. Люди жили тут з часів Пунічних воєн. Острів покритий чагарником та травою, попри невеликий ґрунтовий шар. Колись на острові виростали й дерева, нині лише інжир, кактус, оливкові дерева та виноградники. Галіте також є місцем гніздування птахів.

Решта островів Крім головного острова, є ще дві групи острівців та скель, які недоступні для висадки. Galitons de l'Ouest (Західні Галітони) лежать за 3 км на північний захід. Le Galiton (158 м, 40 га) і La Fauchelle (137 м) другий та третій найбільші острови групи, на вершині Ле Галітона розташований маяк. 1980 року Ле Галітон оголошений як природна зона під охороною, для збереження тюленів-монахів. На відстані 1—2 км на північний схід від головного острова лежать скелі Galitons de l'Est (Східні Галітони), вони складаються з Галло (119 м), Полластро та Галліна. За 25 км на північний захід лежать дві групи скель Écueil des Sorelles, вони позначені двома буями із західного та східного кінця. За 13 км на північ лежить банка Banc des Mazzarilles, з глибинами від 21 до 49 м.

Джерела

Посилання Pub. 131 Лоція (Enroute) Західне Середземномор'я, Сектор 7: Алжир та Туніс — Від мису Матів до мису Серрат (англ.) Хелла Лахбіб, «Повернення жителів Галіте», Преса Тунісу, 13 липня 2007 (фр.) Програма ЮНЕСКО з охорони об'єктів Всесвітньої спадщини.