Га́гік Гару́шевич Арутюня́н (, нар. 23 березня 1948) — державний і політичний діяч Вірменії, перший прем'єр-міністр країни, голова Конституційного суду Вірменії.
Біографія 1965–1970 — економічний факультет Єреванського державного університету. 1970–1973 — навчався в аспірантурі. 1973–1982 — викладав в альма-матер, потім був старшим викладачем, доцентом в Єреванському інституті народного господарства. 1977–1978 — проходив наукове стажування у Белградському університеті. 1982–1987 — економіст-лектор у ЦК компартії Вірменської РСР. 1987–1990 — завідувач соціально-економічним відділом ЦК КП Вірменії. 1990 — обраний депутатом Верховної ради Вірменської РСР, а потім заступником голови Верховної ради. 1991 — віце-президент Вірменії, одночасно з листопада 1991 до липня 1992 — прем'єр-міністр країни. З лютого 1996 — голова Конституційного суду, голова Ради центру конституційного права Вірменії. З жовтня 1997 — координатор постійно чинної конференції органів конституційного контролю країн молодої демократії та голова редакційної ради міжнародного журналу «Конституційне правосуддя». З грудня 1997 — чинний член Міжнародної академії інформатизації. З 1997 — член Європейської комісії «За демократію через право» Ради Європи. 23 квітня 1998 указом президента Вірменії присвоєно вищий кваліфікаційний клас судді. З листопада 1998 — член Міжнародної асоціації конституційного права. Березень 1999 — захистив докторську дисертацію на тему «Конституційний суд в системі державної влади (порівняльний аналіз)». Доктор юридичних наук, професор. Автор понад 120 наукових праць, присвячених проблемам регіонального розвитку, державного управління, демократизації суспільства, конституційного права та конституційного правосуддя. Лютий 2009 — лауреат вищої юридичної премії «Феміда» за 2008 рік у номінації «Співдружність незалежних держав».
Посилання Біографія