Іва́н Матві́йович Пе́рцев (23 травня 1929, Андріївка (нині Ізюмський район) — 27 серпня 2020, Харків) — доктор фармацевтичних наук — 1980, 1982 — професор, 1986 — заслужений працівник охорони здоров'я УРСР, 2006 — заслужений професор Національної фармацевтичної академії України.

Лауреат ВДНГ СРСР 1982 року та УРСР 1982 року.

Відмінник охорони здоров'я СРСР, нагороджений «За відмінні успіхи в роботі вищої школи СРСР», Почесною грамотою ВР України, двома Почесними грамотами МОЗ України, Фармацевтичної асоціації України.

Життєпис Батько помер, коли Івану було 8 років, коли закінчив 10-річку — помирає мама.

1954 року закінчив Харківський фармацевтичний інститут та аспірантуру. В інституті познайомився з майбутньою дружиною — провізором Наталією Іванівною.

1956 — асистент, 1964 — доцент, 1961—1964 — заступник декана, 1964—1971 — декан факультету заочного навчання, в 1980—1984 роках завідує кафедрою аптечної технології.

1962 року захистив кандидатську роботу «Хроматографічна методика дослідження ефірних олій, застосовуваних у медичній практиці».

В 1984—1992 роках — перший декан факультету вдосконалення провізорів, в 1984—2002 роках керує кафедрою фармацевтичної технології та фармакології.

У 2002—2003 роках — професор кафедри фармацевтичної технології та клінічної фармації.

З 2004 року — професор кафедри заводської технології ліків. Його наукові роботи полягають в розробленні комбінованих лікарських препаратів з наперед гаданими фармакокінетичними властивостями та щодо вивчення питань проблем біологічної фармації.

Є співавтором розроблення та впровадження 21 лікарського препарату, серед них 2 оригінальних — «Левомеколь» та «Левосин» — виробляються в сучасних Україні та Росії з 1984 року, в колективі співавторів — Даценко Борис Макарович, Дмитрієвський Дмитро Іванович, Тамм Тамара Іванівна, а також 2 генеричних препаратів — «Еконазол 1 %» та «Троксерутин 2 %» — виробляються з 2004 року.

Написав більш чим 450 наукових праць, з них 6 монографій, є власником авторських патентів та свідоцтв.

З 2011 року займається третього видання Фармацевтичної енуиклопедії. Серед робіт: «Практикум з аптечної технології ліків» — видання 1964, 1972, 1978, та 1995 років — у співавторстві, «Українська фармацевтична академія, 1921—1996», 1996, за його редакцією, перший підручник для фахівців з базовою фармацевтичною освітою «Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків», 1999 — російською, та 2007 — українською мовами, 2002 — довідковий посібник для лікарів та фармацевтів «Взаємодія ліків та ефективність фармакотерапії». 2003 — «Фармацевтичні та біологічні аспекти мазей», 2007 — «Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків», Вінниця.

В колективі розробників: концепції післядипломної освіти, проекту Закону України «Про лікарські засоби», концепції та методичних рекомендацій лікування інфікованих ран.

В колективі редакторів першого — 2005 та другого видань «Фармацевтичної енциклопедії».

Як педагог підготував 2 докторів та 22 кандидатів наук.

Майже 25 років входив до складу та головував Харківським обласним науково-фармацевтичним товариством. Входив до складу редакційних колегій фахових журналів «Вісник фармації», «Клінічна фармація».

Примітки

Джерела Перцев Національний фармацевтичний університет http://www.apteka.ua/article/291514