Іван Дмитрович Личко (1882—1937) — український письменник, літературний критик, публіцист. Криптонім: И. Л.
З біографії Народився 1882 р., здобув фах лісового інженера та агронома. У 1907 р. за участь у революційному русі був заарештований, відбув ув'язнення в Петербурзі. Воював у складі російської армії у роки Першої світової війни. 1915 потрапив у полон. Після війни жив у Відні. Наприкінці 1920-х рр. повернувся до Ленінграда. Репресований 1933. Загинув у Соловецьких таборах.
Творчість Автор прозових і драматичних творів «В руїнах» (1907), «На могилі Шевченка» (1907), «Степ» (1909), «Тайна» (1910), публіцистичних праць, рецензій. Був першим критиком першого оповідання Володимира Винниченка, відразу передбачив масштаб таланту письменника.
Література Личко Іван // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. — К.,1996. — Т. 4. — С. 1306. Личко Іван // Українські письменники діаспори: Матеріали до біобібліографічного словника /Авт.-укл.: О. Білик, Г. Гамалій, Ф. -Погребенник. — К., 2007. — Част. 2.- С. 14-15. Погребенник Ф. Личко Іван //Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К., 1995. — Т. 3. -С. 182. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Посилання Личко Іван Дмитрович // Енциклопедія сучасної України