Ма́льборкське воєво́дство (, ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 1466—1772 роках. Створене на основі земель Тевтонського ордену. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Королівська Пруссія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на заході Королівської Пруссії. Головне місто — Мальборк. Очолювалося мальборкськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Штум. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 4 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила км²Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym . — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska.. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Повіти Ельблонзький повіт → Ельблонг Кішпорський повіт → Кішпорк Мальборський повіт → Мальборк Штумський повіт → Штум
Примітки
Джерела Gloger, Zygmunt. Województwo Malborskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.