Діжа́ (, ) — низька широка дерев'яна посудина (діжка) для приготування тіста на хліб, а також розмовна назва тіста, приготовленого в цій посудині. Робити розчин борошна для виготовлення тіста називалось «учиняти діжу». Діжу використовували східні і західні слов'яни. Південні слов'яни для цих цілей використовували видовбані ночовки.

Етимологія Праслов'янське *děža (раніша форма *děz-i̯ā) вважають похідним від і спорідненим з дав.-інд. dḗgdhi, dḗhati («змащує, замазує»), («місити») і daigs («тісто»), («тісто»).

Будова Діжу виготовляли зазвичай з парною (Чернігівщина, Житомирщина) або непарною (Харківщина, Полтавщина) кількістю клепок.

Діжу обов'язково накривали віком — аби не потрапило щось «нечисте».

У культурі

Символіка, повір'я Діжа була символом достатку і благополуччя, оскільки була пов'язана з найсвятішим — хлібом. Існувала побутова «трійця», без якої неможливим був достаток: піч, у якій випікали хліб; стіл, за яким його споживали і діжа, у якій його замішували. Діжу ніколи не позичали, вона мала використовуватись тільки у власній домівці, щоб замішаний у ній хліб зберігав святість і силу. Діжа завжди мала бути чистою, оскільки вона використовувалась для замішування «найбільшої сили» — хліба. У багатьох місцевостях України і Білорусі діжу ставили на столі або лавці «під образами» — у найпочеснішому місці в хаті. У переддень великих свят діжу «пра́вили» (шкребли освяченим но­жем і вимивали теплою водою). Нову або правлену діжу наливали біля криниці холодною водою і давали напитися корові, що мало забезпечити достаток. Діжа символізувала сонце (наприклад, у загадці «За лісом-пролісом червона діжа сходить»).

Обряди Східні і західні слов'яни використовували діжу у різних обрядах, зокрема весільному.

Діжу використовували як оберіг при стихійних лихах. Чехи і серболужичани при пожежі повертали діжу отвором до вогню, «щоб його не роздмухав вітер».

Під час переселення у новий дім східні слов'яни брали з собою діжу з тістом, замішаним у старій хаті.

Прислів'я, мовні звороти Як діжа не міситься, то сім'я біситься Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести (із записів М. Номиса)

Інше «Діжею» називалась кругла заглибина в землі для дитячої гри «Місяць».

Див. також Діжка Кадіб

Примітки

Джерела Діжа Про Україну: Символіка: Символи життя: Діжа́ Діжа Енциклопедичний словник слов'янської міфології

Посилання Діжа //