Григорій Петрович Клімов (справжнє ім'я — Ігор Борисович Калмиков; в Німеччині був відомий під ім'ям Ральф Вернер; 26 вересня 1918, Новочеркаськ — 10 грудня 2007, Нью-Йорк) — російсько-американський письменник-перебіжчик, журналіст, редактор, автор численних публікацій та лекцій конспірологічного і євгенічного змісту.
Розробляв концепцію так званої «вищої соціології» («дегенералогії»), що являє собою інтерпретацію історії і соціології. Риторика Клімова на захист створеної ним концепції, на думку частини дослідників (радше консервативних), становить сплетіння ксенофобних побудовТютюн Ю. М. Сутінки шовінізму. З іншого боку, Клімов неодноразово підкреслює, що він виступає в першу чергу за максимальну поінформаваність людей з певних питань. Також дослідник категорично проти будь-яких підкилимних ігрищ і кривавого терору, якими так рясніє історія ХХ століття. Книги Клімова мають досить велику популярністю в Російській Федерації та середовищі радянських емігрантів в США та НІмеччині, що дозволяє говорити про культовий статус в певних колах (читайте бесіду Ярослава Могуітна з Григорієм Петровичем Клімовим, професором сатанознавства і вищої соціології, автором «Князя світу цього» та інших книг ). У книзі «Лімоніана або Невідомий Лимонов» наведені визнання Едуарда Лимонова, що він був знайомий з Клімовим в Америці і навіть написав про нього розповідь «Перше інтерв'ю».
Біографія З його власних слів, Григорій Клімов, уроджений Ігор Борисович Калмиков (він же — Ральф Вернер), народився в місті Новочеркаську в сім'ї лікаря 26 вересня 1918 року. 1941 року закінчив Новочеркаський індустріальний інститут і вступив у Військовий інститут іноземних мов у Москві.
Після закінчення ВІІМ в 1945 р. був направлений для проходження служби перекладачем німецької мови у званні майора в Берлін, в Радянську Військову Адміністрацію. В 1947, отримавши наказ повернутися до Москви, втік до Західної Німеччини. За іншими його ж словами, рішення ухвалено після наказу з Москви про звільнення. Після втечі на Захід радянські документи він загубив і придбав фальшиві документи на ім'я Ральфа Вернера. Григорій Клімов — літературний псевдонім, під яким опубліковані його книги.
В 1949 — 1950 рр., за його словами, працював в Гарвардському проєкті під егідою ЦРУ, проводячи психологічні опитування московськомовних іммігрантів-біженців.
В 1951 — 1955 рр. був головою Центрального об'єднання післявоєнних емігрантів з СРСР (ЦОПЕ) і головним редактором журналів «Свобода» і «Антикомуніст» (останній — німецькою мовою).
Його книга «Машина Терору» була серіалізована в журналі «Рідерс Дайджест» («Reader's Digest») в 1953 р.
Нині завдяки учаснику проєктів Григорія Клімова 1988 та 1989 рр., який називає себе НН, українці мають можливість переглянути на YouTube відеолекції Клімова записані російською мовою, а саме «Божий народ» (14 лекцій) та «Красная Каббала» (16 лекцій).
Твори
1951 «Пісня переможця» (також виходила під назвами «Машина терору», «Берлінський Кремль», «Крила холопа») Німецьке видання. Gregory Klimow. Berliner Kreml, Cologne / Berlin. 1953. Англійське видання: Gregory Klimov. Terror Machine: the Inside Story of the Soviet Administration in Germany. Faber & Faber, London. 1953. Американське видання: Terror Machine: the Inside Story of the Soviet Administration in Germany. Praeger, New York. 1953. Французьке видання: Les Russes à Berlin (Berliner Kreml). Éditions André Bonne. 1953. 1970 «Князь світу цього» 1973 «Справа 69» 1975 «Ім'я моє Легіон» 1981 «Протоколи радянських мудреців» 1987 «Червона Каббала» 1989 «Божий народ» 1989 «Божий народ» (український переклад) 2002 «Одкровення» («Ключі пізнання», «Сімейний альбом») «Гітлер був євреєм?»
Екранізації Фільм за книгою «Машина терору» був знятий в Західній Німеччині в 1953 році.
1953 'Weg ohne Umkehr' (ФРН)Див. в IMDB — екранізація твору «Машина терору». На міжнародному кінофестивалі в Берліні в 1954 у цей фільм удостоївся призу «Золотого Кубка».
Ідеї Ідеї Г. Клімова викладені в його книгах та інтерв'ю. Згідно з його поглядами: Старість і смерть властиві не тільки людям, але і цілим сім'ям — кланам, а також класам (аристократія) і навіть цілим народам і цивілізаціям. Старіння кланів (тобто сімей, громадських класів, націй) походить від близькоспоріднених зв'язків. Інцест Клімов називає «Коренем древа дегенерації», першою ознакою дегенерації (старіння суспільства (клану, роду, нації)) є те, що пропадає тяга до біологічного розмноження, це проявляється в тому, що людина перестає відчувати природний потяг до статевозрілих людей протилежної статі, а починає випробовувати збочені варіанти: до осіб своєї статі, дітей, тварин і т. д. Тобто природа ніби блокує його подальше розмноження. У разі, якщо схильний до дегенерації рід (клан, клас) має дітей, то у них виявляються подальші ознаки дегенерації — психічні розлади. При подальшому розмноженні — вроджені тілесні дефекти. Гомосексуальність, як і взагалі сексуальні «нетрадиційності», є чіткою вказівкою на наявність дегенерації — «якщо не в порядку між ніг, то не в порядку і в голові», але, згідно з Клімовим, це може бути і вплив декадентських ЗМІ (на думку Клімова сучасне «Західне» суспільство — старіє і вироджується (дегенерує), що проявляється в очевидній деградації західної культурі). Перевірити наявність ознак поганої спадковості у себе просто — якщо статеві зносини йдуть звичайним, класичним способом, «як робили наші предки»: обличчям до обличчя, чоловік зверху і не представляючи на місці партнера кого-небудь або кого-небудь на своєму місці, якщо такі зноисини приносить більше задоволення — значить ознак дегенерації немає, якщо людина багато разів пробувала таким чином вступати в статеві зносини і це не приносило їй задоволення — у такої людини є ознаки старіння роду (дегенерації). Серед евреїв відсоток дегенератів в середньому вище в 6 разів, а в Німеччині в 8 разів вище, ніж у «не евреїв» (за дослідженнями видатного світили з психіатрії професора Цезара Ламброзо, 1835—1909)Книга Клімова «Протоколи радянських мудреців» тому, що серед жидів дуже частий інцест. Найважливішим джерелом зла, «дияволом» є психічно нездорові люди, які дорвалися до влади («легіонери», від «ім'я їм легіон»). Психічні розлади мають головним чином генетичну природу і зумовлені народженням дітей в результаті інцесту в основному у сектах та в середовищі т.з. еліти, традиція, яка йде ще від єгипетських царів.
Г. Клімов є піонером витягування на загальний огляд «пікантних» фактів з життя великих історичних особистостей, з яких випливає їх належність до «легіонерів». Зокрема, «легіонерами за Клімовим» є засновники США, Карл Маркс, справжнє ім'я якого, по думку Клімова — Мордехай Леві, французькі революціонери, більшовики ленінсько-троцькістської хвилі, Альберт Ейнштейн, Віктор Гюго, Борис ПастернакГригорій Клімов. Ім'я моє легіон. Глава 20. Друге життя і Сальвадор Далі.
Схожі девіації у експериментах над тваринами У експериментах Джона Келхуна з спільнотами гризунів спостерігали схожі девіації, з тими, які описує Клімов як ознаки старіння роду (підвищена агресивність, статеві девіації). Джоном Келхоуном проведено багато подібних дослідів на мишах в умови так званого «мишачого раю», усі з них закінчились однаково — незворотними психічними змінами та спричиненою ними смертю популяції. При цьому причинами виникнення девіантної поведінки у тварин могло бути як схрещування споріднених особин, так і умови існування: обмежений простір, відсутність хижаків і дефіциту їжі, яку можна було отримати фактично без зусиль.
Примітки
Посилання Григорій Клімов у Бібліотеці Мошкова Бібліотека Григорія Клімова. Всі книги Г. Клімова та інформація з теми його досліджень Алекс Норк. Листая страшные страницы Наталя Крайнова. Повелитель мусора Фан-клуб Григорія Клімова Аудіокнига «Князь мира сего» Фотоальбом Григорія Клімова Інтерв°ю Клімова з нагоди його 80-ліття