Тойтер'єр, (також російський тойтер'єр, російський той) — порода маленьких декоративних собак. Існують два різновиди — гладкошерстий і довгошерстий.

Походження

Породу російського тойтер'єра було виведено в середині XX століття в Москві. На початку XX століття однією з найпоширеніших декоративних порід у Росії був англійський тойтер'єр. Проте в 1920—1950-х роках племінне розведення цих собак майже не здійснювалося, унаслідок чого їх чисельність значно скоротилася.

Із середини 1950-х років радянські кінологи розпочали селекційну роботу зі створення декоративної породи, подібної до тойтер'єра. У цей період ввезення декоративних собак до СРСР було обмеженим і не мало системного характеру, тому наявне поголів'я суттєво відрізнялося від закордонних аналогів.Порода «Російський тойтер'єр» була отримана в Москві

У результаті селекції було сформовано гладкошерстий різновид, який відрізнявся від англійського тойтер'єра за низкою ознак. У 1958 році від схрещування двох гладкошерстих собак було виведено першого довгошерстного різновида.

Походження На початку XX століття однією з найпопулярніших декоративних порід у Росії був англійський тойтер'єр. Однак у період після Жовтневий переворот племінне розведення цих собак значно скоротилося, що призвело до різкого зменшення їхньої чисельності.

Із середини 1950-х років радянські кінологи розпочали цілеспрямовану селекційну роботу зі створення нової декоративної породи, подібної до тойтер'єра. Через обмежене ввезення іноземних декоративних порід до СРСР наявне поголів'я суттєво відрізнялося від західних аналогів.

У результаті селекції у Москві було сформовано гладкошерстий різновид, який мав помітні відмінності від англійського тойтер'єра. У 1958 році від схрещування двох гладкошерстих собак уперше було отримано довгошерстий різновид породи.

В 1996 в Москві був створений Національний клуб породи російський тойтер'єр. У наступному році клубом була організована перша Всеросійська виставка тойтер'єрів.

21 лютого 2006 на засіданні Племінної комісії FCI було прийнято рішення про визнання породи, і її стандарту було присвоєно номер 352. На вимогу FCI колишні назви порід — московський довгошерстий тойтер'єр і російський гладкошерстий тойтер'єр були замінені на єдину назву — російський той, що охоплює обидва різновиди.

Російський той з 2006 року мав статус умовно (тимчасово) визнаної породи й не міг претендувати на титул кандидата в інтернаціональні чемпіони, поки у 2017 році не був визнаний на постійній основі. Російські тої, однак, мають право на інші титули FCI (Чемпіон Європи, Чемпіон світу і т. д.). Незважаючи на свій маленький розмір, російський той поводиться дуже сміливо, гідно в будь-якому собачому колективі, вміло захищає себе і свого господаря. Назва «тойтер'єр» перекладається як собака-компаньйон.

Зовнішній вигляд

Маленький, елегантний собака, рухливий, високоногий з тонким кістяком і сухою мускулатурою. Статевий тип морфологічно виражений слабо, однак яскраво помітний у поведінціУсе про породу Російський той .

Будова Кут плечолопаткового зчленування близько 100 градусів. Кінцівки високі, прямі й паралельно поставлені. Передпліччя прямі. Гомілки довгі. Коліна округлі, малопомітні. Скакальні суглоби сухі й з добре вираженими кутами, відставленими за лінію сідничних горбів. Хвіст може купіруватися до двох хребців. Довга, суха, красиво вигнута шия, легка головка клиноподібної форми. Черепна частина відносно широка, округла. Потиличний горб і надбрівні дуги слабко виражені. Лоб широкий, опуклий. Перехід від лоба до морди різко виражений. Морда суха, легка, звужується до мочки носа — зазвичай дорівнює 1/3 довжини голови (від мочки носа до потиличного горбочка). Мочка носа чорна або коричнева залежно від забарвлення собаки. Вуха стоячі, тонкі, рухливі, високо поставлені у формі рівнобедреного трикутника з відносно гострими або закругленими кінцями. Прикус ножиці.

Шерсть

Існують два різновиди російського тойтер'єра: гладкошерстий: шерсть коротка, щільно прилегла, блискуча, без підшерстя і залисин; довгошерстий: тулуб покрито помірно довгою (3—5 см) прямою або злегка хвилястою, прилеглою шерстю, яка не приховує природні контури тіла. Шерсть на голові, передній стороні кінцівок коротка і щільно прилегла. На кінцівках з задньої сторони чітко виражені вбрання (куди). На всіх лапах подовжена шовковиста шерсть, що повністю приховує кігті. Вуха покриті густою і довгою шерстю у вигляді оторочки із шерстю, що є характерним прикрасою довгошерстого російського тоя.

Забарвлення

Чорно-підпалий, коричнево-підпалий, блакитно-підпалий, лілово-підпалий, палевий, а також рудий будь-якого відтінку з чорним або коричневим нальотом або без нього. Для всіх кольорів переважні насичені відтінки.

Характер Надзвичайно енергійний, активний і грайливий собака, дуже відданий і ласкавий до господаря. Відмінно ладнає з усім оточенням. Має досить лабільну психіку і схильний до стресів, тому не підходить для утримання поруч з гучними й галасливими дітьми.

Собака породи тойтер'єр — типовий «дзвінок». При своїй «іграшковій» зовнішності собака є тер'єром, і, як і всі тер'єри, має цілком серйозний характер, невтомну енергією і яскраво виражений темперамент; деякі представники породи можуть бути занадто «норовливі» і потребують серйозного дресування, щоб не вирости злісними.

Утримання і догляд Російський той вважається собакою, що не вимагає особливого догляду. Це типовий «міський собака», він підходить для утримання у квартирі, добре привчається до туалету в лотку. Не має потреби в частому купанні. Собаку не слід вигулювати в погану погоду. На прогулянці не рекомендується спускати собаку з повідка — він може кудись втекти. Довгошерстих собак потрібно регулярно розчісувати густим гребінцем.

Здоров'я

Маленький собака з витонченим кістяком, російський той схильний до багатьох видів механічних, вірусних і температурних впливів. При правильному утриманні практично не хворіють.

Породна схильність до хвороб (найбільш проблемні органи): зуби, кісткова система, шкіра, підшлункова залоза, серце: У піврічному віці у собаки починають мінятися зуби. Корінні зуби виростають, але іноді молочні зуби самі не випадають, необхідно видалити їх за допомогою ветеринара; У російського тоя крихкі та тонкі кістки, тому треба стежити, щоб собака не стрибав і щоб не падав з висоти більшої ніж 0,4 метра. Не рекомендовано підіймати собаку на поверхні, які розташовані вище, ніж він може застрибнути сам; Слід оберігати собаку від безпосередніх контактів з собаками великих порід, бо собаки цієї породи не відчувають свого розміру, і, відповідно, не сприймають себе як дрібнішу і слабшу тварину перед більшим суперником, тобто не здатні порівнювати силу. Особливо це стосується псів, які, в силу свого породного темпераменту, можуть викликати провокувати на бійку псів набагато більших за себе, тим самим наражаючи себе на небезпеку.

Див.також

Мальтез Чихуахуа Аффенпінчер Шнауцер Австоалійський тер'єр

Примітки

Література Рішин Н. А. Російський той. — М. : Жук, 2009. — 176 с. — ISBN 9785903305186. Шаповалов В. В. Російський той. — М. : Акваріум, 2008. — С. 9785984356831. — 190 с. Новиков В. Л. Той-тер'єр і чихуахуа. — М. : Компанія Дельта М, 2001. — 96 с. — ISBN 9785941070489. Циганкова Е. В., Ланко Н. В. Російський той-тер'єр. — М. : Акваріум-Принт, 2005. — 64 с. — ISBN 9785984351463. Стандарт породи «Російський той» // Вісник РКФ: журнал. — 2008. — № 2 (75). Патрушев Д. Російський той // Мій друг собака: Журнал. — М. : ТОВ «Видавництво Енімал Прес», 2012. — № 4. — С. 60-63.

Посилання

Стандарт породи «Російський той» з Додатками Російський тойтер'єр — опис породи Національний клуб породи «Російський той» Електронний каталог породи російський той