Степан Никонович Тарасов (, село Стаєво Брянського повіту Орловської губернії, тепер Брянської області, Російська Федерація — , місто Київ) — радянський партійний діяч в Україні, депутат Верховної Ради СРСР 1—4-го скликань. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) в 1939—1955 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1925—1927 і 1949—1950 роках. Член ЦК КП(б)У в 1927—1930 і 1950—1955 роках. Член Організаційного бюро ЦК КП(б)У 15 квітня 1950 — 23 вересня 1952 р.
Біографія Народився в родині чорнороба. У 1906 році закінчив сільську школу у селі Стаєво. З квітня 1903 по березень 1908 року — наймит у заможних селян і поміщиків у Стаєво.
У березні 1908 — листопаді 1917 року — підручний майстра, молотобоєць, пресувальник, токар Брянського паровозобудівного заводу в місті Бєжиця.
Член РСДРП(б) з серпня 1915 року.
У листопаді 1917 — березні 1918 року — червоногвардієць, токар Брянського паровозобудівного заводу в місті Бєжиця. У березні — вересні 1918 року — секретар Госамського волосного комітету РКП(б) у селі Госама Брянського повіту.
Учасник Громадянської війни в Росії та інтервенції в УНР. У вересні 1918 — січні 1919 року — політичний працівник, комісар продовольчого загону в Москві, Пермі та місті Сарапулі В'ятської губернії. У січні — серпні 1919 року — червоноармієць, політичний працівник окружного Політичного управління РСЧА у місті Харкові. У серпні — грудні 1919 року — помічник комісара, комісар 46-го запасного батальйону, який дислокувався у містах Ворожба Харківської губернії, Глухів Чернігівської губернії та Болхов Орловської губернії. У грудні 1919 — березні 1920 року — уповноважений, інструктор із організації радянської влади політичного відділу 14-ї армії РСЧА у містах Козлові Тамбовської губернії та Харкові.
У березні — грудні 1920 року — заступник голови, голова повітового революційного комітету міста Балти Херсонської губернії. У грудні 1920 — листопаді 1921 року — заступник голови повітового революційного комітету в місті Тирасполі.
У листопаді 1921 — січні 1922 року — завідувач виробничого відділу Одеської губернської ради професійних спілок. У січні — липні 1922 року — голова Балтської повітової ради професійних спілок.
У липні 1922 — серпні 1923 року — голова Полтавської губернської ради професійних спілок.
У серпні 1923 — липні 1924 року — слухач курсів відповідальних робітників при ЦК КП(б)У в місті Харкові.
У липні 1924 — квітні 1925 року — голова Чернігівської губернської ради професійних спілок.
У квітні 1925 — серпні 1929 року — відповідальний секретар Конотіпського округового комітету КП(б)У.
У серпні 1929 — червні 1931 року — слухач дворічних Курсів марксизму-ленінізму при ЦК ВКП(б) у Москві.
У червні 1931 — березні 1932 року — відповідальний секретар, заступник голови ЦК Профспілки робітників автомобільної і транспортної промисловості. У березні — липні 1932 року — відповідальний інструктор Московського міського комітету ВКП(б).
У липні 1932 — березні 1935 року — секретар партійного комітету Московського автомобільного заводу імені Сталіна.
У березні 1935 — липні 1937 року — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ВКП(б) міста Москви.
У серпні — жовтні 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б).
У жовтні 1937 — липні 1938 року — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Рязанській області. У липні 1938 — вересні 1943 року — 1-й секретар Рязанського обласного комітету ВКП(б).
У листопаді 1943 — листопаді 1945 року — слухач Вищої школи партійних організаторів при ЦК ВКП(б).
У жовтні 1945 — січні 1948 рр. — 1-й секретар Ізмаїльського обласного і міського комітетів КП(б)У.
У грудні 1947 — вересні 1952 року — голова (відповідальний секретар) Партійної колегії при ЦК КП(б)У.
У 1952 (затв. у лютому 1953) — травні 1953 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПУ — завідувач підвідділу із апеляцій комуністів ЦК КПУ.
У травні 1953 — вересні 1955 року — голова Партійної комісії при ЦК КПУ.
Похований на Байковому цвинтарі міста Києва.
Нагороди два ордени Леніна (,23.01.1948) орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки мадалі
Джерела Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. http://www.e-reading-lib.com/chapter.php/1004614/108/Leonteva_Tamara_-_Lihachev.html http://stopgulag.org/object/63942492?lc=ru Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016.