Новоборовицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Городнянського повіту Чернігівської губернії з центром у містечку Нові Боровичі.
Станом на 1885 рік складалася з 17 поселень, 13 сільських громад. Населення — 5582 особи (2727 чоловічої статі та 2855 — жіночої), 1225 дворових господарств.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 9503 5633 Приватної власності 14691 5241 Казенної власності 42 35 Іншої власності 138 97 Загалом 24374 11006+
Поселення волості: Нові Боровичі — колишнє державне та власницьке містечко при річці Снов за 20 верст від повітового міста, 908 осіб, 199 дворів, 2 православні церкви, постоялий двір, лавка, кісткопальний, паточний і бурякоцукровий заводи, базари, 4 ярмарки на рік. За 13 верст — цегельний завод з крупорушкою. Бутівка — колишнє власницьке село, 381 особа, 86 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряний млин. Гірськ — колишнє власницьке містечко при річці Снов, 338 осіб, 98 дворів, православна церква, 2 ярмарки на рік. Єліне — колишнє державне село при річці Снов, 521 особа, 142 двори, православна церква, постоялий будинок. Жабчичи — колишнє державне та власницьке село, 520 осіб, 112 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, лавка. Жовідь — колишнє державне та власницьке село при річці Жовідь, 354 особи, 82 двори, православна церква. Старі Боровичі — колишнє державне та власницьке село при річці Снов, 690 осіб, 134 двори, постоялий будинок.
1899 року у волості налічувалось 24 сільських громади, населення зросло до 10531 особи (5286 чоловічої статі та 5245 — жіночої).
Джерела
Примітки