Аламґір II (*6 червня 1699 —29 листопада 1759) — 14-й падишах з династії Великих Моголів у 1754–1759 роках. Правління знамено остаточним знищенням політичної та військової потуги й авторитету династії.
Життєпис При народженні отримав ім'я Азіз-уд-дін. Був сином падишаха Джахандар-шаха, після повалення якого у 1713 році Фарук-сіяром Азіза було запроторено до в'язниці. тут він знаходився до 1754 року, коли після вбивства Ахмад-шах Бахадур за наказом Імад-уль-Мулька його було визволено й зроблено падишахом. При сходженні на трон Азіз-уд-дін прийняв ім'я Аламґір на честь одного з імен свого прадіда Аурангзеба.
Втім владою новим падишах не розпоряджався. За нього правив великий вазир Імад-уль-мульк. який також контролював усі фінанси не тільки імперії, но й самого Аламґіра II. Все це спричиняло конфлікт, проте зарадити цьому падишах не міг. У 1756 році Делі та Агри захопили війська афганського правителя Ахмед-шаха Абдалі. Обидві столиці були пограбовані, а Аламґір віддав афганцям Сінд, Пенджаб та Кашмір, а також призначив ставленика Абдалі — Наджіба-уд-Даулу великим везирем.
З цього моменту починається запекла боротьба між Імад-уль-Мульком з його союзниками маратхами проти афганських військ. У 1759 році Ахмед-шах Абдалі вдруге пограбував Делі. У цих подіях Аламґір II спочатку намагався спиратися на афганців проти маратхів та Імад-уль-Мулька, потім на французів (запропонував величезну кількість грошей за поміч у війні проти маратхів), проте не досяг бажаного. Після відходу афганського війська Імад-уль-мульк організував 29 листопада 1759 року вбивство падишаха та членів його родини, втім деяким синам Аламґіра вдалося врятуватися.
Джерела Keene, H. G. (2004). The Fall of the Moghul Empire of Hindustan, Ch. III, 1719-48. Kessinger Publishing. ISBN 1419161849.