Угари́тська мова — мертва мова з родини семітських мов — мова населення давнього Угарита.
Історія 1929 року в районі Рас-Шамра (Сирія) на руїнах стародавнього міста Угарит було розкопано багато глиняних клинописних табличок. Деякі були написані аккадською мовою, за змістом це були документи дипломатичного лисування, приватна кореспонденція, а також словники (аккадські слова з перекладом на місцеву мову). Більшість табличок виявилися текстами міфологічного характеру, записаними західносемітським письмом, адаптованим до глини і тому схожим на аккадський клинопис. Розшифровка угаритських табличок дала найцінніші відомості про ханаанську міфологію і про стародавнішу, порівняно з івритом, західносемітську мову.
Таблички, які донесли до нас угаритську літературу, датуються 14 — 13 ст. до н. е., не менше, ніж на півтисячоліття старше найдавніших написів івритом. За оцінками деяких вчених, цей час приблизно відповідає періоду написання мовою іврит найдавніших частин БібліїБарух Подольский, «История семитских языков». Міфологічна та культурологічна інформація дозволяє зарахувати до спільноханаанських цілі фрагменти Біблії (текст про Даниїла, фрагменти багатьох інших сюжетів).
Мова угаритських табличок надзвичайно близька до сучасної йому формі івриту (іврит найдавнішого «корпусу» Біблії), але порівняно з івритом або фінікійською мовою вона зберегла чимало архаїчних фонетичних рис. Хоча угаритська абетка, як і всі західносемітські алфавіти, передає лише приголосні, в ній є три окремих знаки для передачі «Алеф» ' з голосними a, i і u. Цей факт, а також наявність деяких угаритських слів (глосс) в аккадській передачу, в якій є голосні, хоча і не цілком однозначно, дозволяє доволі надійно встановити й голосний склад слова.
Угаритська мова близька до ханаанських мов, (фінікійської, івриту та ін.), а на думку деяких науковців, таки є однією з ханаанських мовAistleitner J., Wörterbuch der ugaritischen Sprache,3 Aufl., 1967, має морфологію — типово західно-семітську, а лексику — семітську із запозиченнями з хурритської мови.
Угаритська алфавіт — клиноподібної форми, консонантнийGordon С. H.,Ugaritic textbook, [Th.1 — 3], Graz, 1967.
У мові виявлено три стилі, що розрізняються фонетичноСегерт С., Угаритский язык, М., 1965: архаїчний, класичний, «вульгарний».
Архаїчний стиль майже не відрізнявся від прасемітської мови (відсутні лише латеральні сибілянти як особливі фонеми). Класичний та «вульгарний» стилі мають тенденцію до втрати інтердентальних приголосних.
Див. також Угаритське письмо Уґаритська література Аморейська мова
Примітки
Література
(2 vols), (originally in Spanish, translated by W. G. E. Watson). This contains Latin-alphabet transliterations of the Ugaritic texts and facing translations in English. Found at Google Scholar.
P. 1-404.
A more concise grammar.
Tropper, Josef: Ugaritische Grammatik (AOAT 273). Münster 2000. ISBN 3-927120-90-1 (Kurzfassung als Tropper, Josef: Ugaritisch. Kurzgefasste Grammatik mit Übungstexten und Glossar (ELO 1). Münster 2002. ISBN 3-934628-12-5) Tropper, Josef: Kleines Wörterbuch des Ugaritischen (ELO 4). Wiesbaden 2008. ISBN 978-3-447-05638-0
Посилання Стаття про угаритську мову на сайті «семітологія» Угаритська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Ugaritic