Зангі́ди, зенгіди — династія сельджуцьких атабеків та амірів у деяких областях Сирії та Месопотамії наприкінці XI — середині XIII століть.
Історія Династія Зангідів тюркського походження. Її засновник, тюрок Касим ад-Даула Ак-Сункур 1086 року був призначений сельджуцьким султаном Малік-шахом I намісником Халеба. Після його вбивства 1094 року залишився малолітній син Зенгі (Зангі), якого 1096 року взяв на виховання сельджуцький амір Мосула Карабуга. 1127 року Імад ад-Дін Зенгі був призначений намісником сельджуцького султана в Північному Іраку з центром в Мосулі, а також у Північній Сирії з центром у місті Алеппо. Основним титулом Зенгі і його нащадків у Мосулі та Халебі було звання Атабеків.
Невдовзі Зенгі і його сини стали самостійною та панівною силою в сирійсько-іракському регіоні: 1129 року під владою Зангідів опинилися також Синджар, Хабур та Харан, в 1130 — Хама (1133 року Зенгі втратив її, але в 1135 повернув знову), в 1132 — Ербіль, в 1135 — Ракка, в 1140 — Баальбек, потім Діярбакир, Мардін, Насібін і весь Курдистан, у 1144 — Ана та Аль-Хадіса, у 1173 — Мараш.
1144 року Зенгі захопив Едесу, а 1154 року його молодший син Нур ад-Дін Махмуд взяв Дамаск. Після смерті Імад ад-Діна Зенгі I 1146 року його володіння поділили двоє з його синів: Сирійську частина отримав Нур ад-Дін Махмуд, а в Мосулі став правити Сайф ад-Дін Газі I. Далі з мосульскої гілки виділилася окрема лінія Зангідів, котрі стали на чолі Синджара (1171 рік), Джазіри ібн Умара (1180 рік) та Шахразура.
Сирійська гілка Зангідів обірвалася 1181 року і її володіння ненадовго перейшли до Зангідім Мосула, але вже через два роки Сирія перейшла під владу єгипетських Айюбідів, колишніх васалів Нур ад-Діна Махмуда, що призвів їх до влади в Каїрі. Занепад влади Зангідів у Мосулі почався зі смертю атабека Арслан-шаха I ібн Масуда (1211 рік) та приходу до влади як регента при Масуді II ібн Арслан-шаху колишнього Гуляма Бадр ад-Діна Лулу, який 1222 року узурпував місце атабека Мосула.
Месопотамія
Джазіра ібн Умар 1180 року аміром Джазіри став Синджар-шах, син мосульського аміра Сайф ад-Діна Газі II. Джазірская гілка Зангідів підтримувала добрі стосунки з Айюбідами Єгипту та зберігала незалежність до середини XIII століття. лакаб, алам, насаб правителя Заступив на посаду Покинув посаду ТитулиМуізз ад-Дін Санджар-шах ібн Газі11801208АмірМуізз ад-Дін Махмуд ібн Санджар-шах12081241Амір аль-Малік аль-МуаззамМасуд ібн Махмуд1241вересень 1251Амір аль-Малік аз-Захір
У вересні 1251 року Джазіра ібн Умар внаслідок тритижневої облоги була захоплена мосульским аміром Бадр ад-Діном Лулу, який передав її своєму синові Ісхаку.
Мосул 1127 року атабек Імад ад-Дін Зангі ібн Ак-Сонкур отримав від сельджуцького султана Махмуда II в управління Північний Ірак з центром у Мосулі. Після смерті Зенгі I владу над Мосулом успадковував його старший син Газі I. 1182 року Салах ад-Дін вперше обложив Мосул, але не зміг взяти місто. Наступного разу Салах ад-Дін знову обложив Мосул 1185 року і Зангіди Мосула змушені були визнати себе його васалами (1186 рік). лакаб, алам, насаб правителя Заступив на посаду Покинув посаду ТитулиІмад ад-Дін Занги I ібн Ак-Сункур11271146Амір, атабек аль-Малік аль-МансурСайф ад-Дін Газі I ібн Занг11461149Амір, атабекКутб ад-Дін Маудуді ібн Занг11491170Амір, атабекСайф ад-Дін Газі II ібн Маудуді11701179Амір, атабекІзз ад-Дін Масуд I ібн Маудуді11791192Амір, атабекНур ад-Дін Арслан-шах I ібн Масуд11921211Амір, атабекІзз ад-Дін Масуд II ібн Арслан-шах12111218Амір, атабекНур ад-Дін Арслан-шах II ібн Масуд12181219Амір, атабекНасир ад-Дін Махмуд ібн Масуд12191222Амір, атабек 1222 року після смерті аміра Насир ад-Діна Махмуда до влади прийшов атабек Бадр ад-Дін Лулу (1222—1233).
Синджар Синджар перейшов під владу Зангі I 1129 року. 1171 року Імад ад-дін Занги II, позбавлений влади над Мосулом, відокремився в Синджарі. В 1181—1183 роках він володів також Халебом, але змушений був поступитися його султанові Салах ад-Діну. 1204 року амір Синджара Мухаммад ібн Занг визнав себе васалом Айюбідів. лакаб, алам, насаб правителя Засупив на посаду Покинув посаду ТитулиІмад ад-дін Зангі II ібн Маудуді11711197АмірКутб ад-Дін Мухаммад ібн Зангі11971219АмірІмад ад-Дін шаханшах ібн Мухаммад12191219АмірДжалал ад-Дін Махмуд ібн Мухаммад12191220Амір (співправитель)Фатх ад-Дін Умар ібн Мухаммад12191220Амір (співправитель)
1220 року Синджар перейшов під владу Айюбідів Маййафарікіна.
Шахразур лакаб, алам, насаб правителя Заступив на посаду Покинув посаду ТитулиІмад ад-дін Зангі III ібн Арслан-шах?1233АмірНур ад-Дін Іл-Арслан ібн Зангі12331251Амір
Сирія
Дамаск лакаб, алам, насаб правителя Заступив на посаду Покинув посаду ТитулиНур ад-Дін Махмуд ібн Зангі18 квітня 115415 травня 1174Амір атабек аль-Малік аль-АдільНур ад-Дін Ісмаїл ібн Махмуд15 травня 117427 листопада 1174Амір атабек аль-Малік ас-Саліх
1174 року, незабаром після смерті Нур ад-Діна Махмуда, Дамаск перейшов під владу Айюбідів і був приєднаний до Єгипту.
Халеб Засновник династії, тюркський амір Ак-Сонкур, 1086 року був призначений сельджуцьким султаном Малік-шахом I намісником у Халебі, яким правив аж до своєї загибелі 1094 року. Через два з лишком десятиліття його син Зангі I, що висунувся на службі у Сельджуків, отримав від султана Махмуда II 1127 року грамоту (Тауке) на керування Північною Сирією з центром у Халебі. лакаб, алам, насаб правителя Заступив на посаду Покинув посаду ТитулиКасим ад-Даула Ак-Сункур10861094Амір, намісникІмад ад-Дін Занги I ібн Ак-Сункур11271146Амір, атабек аль-Малік аль-МансурНур ад-Дін Махмуд ібн Занг11461174Амір, атабек аль-Малік аль-АдільНур ад-Дін Ісмаїл ібн Махмуд11741181Амір, атабек аль-Малік ас-СаліхІмад ад-дін Занги II ібн Мавдуд11811183Амір
1183 року Халеб перейшов під владу Салах ад-Діна.
Література
Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Paris, P.U.F., 2004, 1re éd. (ISBN 978-2-13-054536-1), p. 868, стаття Zengi et pp. 868–869, стаття Zengides René Grousset, Histoire des croisades et du royaume franc de Jérusalem, Paris, Perrin, 1936 (перевид. 1999)