«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» — пісня на слова українського поета-романтика Михайла Миколайовича ПетренкаУкраїнські народні пісні з репертуару Б. Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ: Музична Україна, 1972. — 64 с.Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ: Музична Україна, 1980. — 64 с.Барабанова О. А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 — 50-х років XIX століття : автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О. А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2008. — 19 с.Смірнова Н. П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття : Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 / Н. П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с.. Є однією з двох перших пісень, що були виконані у космосі (12 серпня 1962 року на радянських космічних кораблях «Восток-3» та «Восток-4» першим українським космонавтом Павлом Поповичем та його чуваським колегою Адріяном Ніколаєвим). За 55 років після першого виконання у космосі української пісні, що нею була улюблена пісня видатного українського конструктора Сергія Корольова «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…», 12 серпня 2017 року було ініційовано впровадження цього дня Дня української пісні.

Історія

Текст

Вперше вірш Михайла Петренка, що починався словами «Дивлюся на небо та й думку гадаю…» подано Олександром Корсуном в поетичній збірці «Снjпъ»Сніпъ, украинскій новорочникъ. — Х., 1841.  — С. 175–176 1841-го року, де він мав первісну назву «Недоля».

Вдруге вірш з'явився в циклі «Небо» в «Южном русском зборнике»Южный русскій зборникъ. — Х., 1848. — С. 32–33, підготовленому й виданому 1848-го року Амвросієм Метлинським. Друга редакція вірша практично не відрізнялася від першої.

1876-го року думу надруковано у львівській «Правді»Правда. / Письмо литературно-политичне. Рік ІХ, ч. 4, 29 лютого. — Л., 1876. в рубриці «З недрукованих ще поезій Тараса Шевченка». Згаданий текст знайдено в альбомі Тараса Шевченка, куди Кобзар інколи записував вірші, що йому були до вподоби. Це і спричинило літературну помилку, яку на сторінках львівського журналу «Зоря» 1887-го року, виправив Олександр Кониський. Але дехто і сьогодні помилково вважає Тараса Григоровича Шевченка автором цього вірша.

Версія 1841 року Версія 1848 року Версія, приписана Т. Шевченку Дивлюся на небо та й думку гадаю: Чому я не соколъ, чому не лjтаю? Чому менj, Боже, Ти крилля не давъ? Я бъ землю покинувъ и въ небо злjтавъ… Далèко, за хмари, подальше вjдъ свjту, Шукать собj долj, на горе привjту, И ласки у сонца, у зjрокъ прохать, Й у свjтj ихъ яснjмъ себé покохать. Бо долj ще з-малу кажусь я нелюбій; Я наймjт у неи; хлопцюга приблудній: Чужій я у долj, чужій у людей… Хиба хто кохае нерjднихъ дjтей?… Кохаюся лихомъ и щастя не знаю, И гjрко безъ долj свjй вjкъ каратаю; Й у гópj спjзнавъ я, шо тjлькj одна Далекое небо моя сторона….. И на свjтj гjрко! — Якъ стане щé гjрше, Я очи на небо — менj веселjше, И въ думкахъ забуду, що я сирота — И думка далеко, висóко лjта!…. Такъ дайте же крилля, орлячого крилля! Я землю покину — и на новосjлля Орломъ бистрокрилимъ у небо польну И въ хмарахъ вjдъ свjту на-вjкъ утону. Дuвлюся на небо, та й думку гадаю, Чому я не сокил, чому не ли́таю, Чому мени, Боже, тu крuльлив не дав? Я землю-б покuнув и в небо зли́тав! Далеко за хмарu, подальше од свиту, Шукать соби доли, на горе прuвиту, И ласкu у зи́рок, у сонця просuть, У свити их ясним все горе втопuть; Бо доли ще з-малу здаюся не любuй, Я наймuт у неи, хлопцюга прuблуднuй; Чужuй я у доли, чужuй у людей: Хиба-ж хто кохає нери́днuх дитей? Кохаюся лuхом, прuвиту не знаю, И гирько, и марно сви́й вик каратаю, И в гори спи́знав я, що тилькu одна — Далекеє небо — моя сторона. И нà-свити гирько; як стане ще гирьше, Я очи на небо, мени веселише! И в думках забуду, що я сuрота, И думка далеко, вuсоко ли́та. Колu-б мени крuльля, орлячи ти крuльля, Я землю-б покuнув, и на новоси́льля Орлом бuстрокрuлuм у небо польнув, И в хмарах навикu од свита втонув! Дивлюсь я на небо — та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю? Чому мені, Боже, ти крила не дав? Я б землю покинув и в небо злітав, Далеко за хмари, подальше від світу, Шукать собі долі, на горе привіту И ласки у сонця и зірок прохать И в світі іх яснім себе покохать. Бо долі ще з-малку кажусь я нелюбий! Я наймит у неі, хлопцюга приблудний, Чужий я у долі, чужий у людей! Хиба ж хто кохає нерідних дітей? Кохаюсь я лихом и щастя не знаю И гірко без долі свій вік коротаю. И в світі гірко, а як стане ще гірше… Я очі на небо, — и мені веселійше, И в думках забуду, що я сирота, И думка далеко, високо літа! Дайте ж мені криля, орлиниі криля: Я землю покину, на небо полину И в хмарах від світу на віки утону. Третю публікацію відомого вірша, що здійснено ще за життя автора, подано в книжці «Holos na holos dlia Halyčyny» (початок квітня 1861)Holos na holos dlia Halyčyny. «v drukarny Jana Ekharta i syna». — Černivci, 1861.. В збірці надано дві поезії Михайла Петренка (без згадки прізвища автора), одна з них має назву «Dumka (nedolia.)»:

Беручи до уваги деякі невеличкі розбіжності, поданий текст збігається з віршем Михайла Петренка з збірки «Сніпъ».

Усі відомі версії вірша «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…» доступні на сайті «Дивлюсь я на небо», а деякі — у книзі «Михайло Петренко: Життя і творчість», що вийшла в Києві з нагоди 196-ї річниці народження поета (2013).

Музика

Покладена на музику Людмилою АлександровоюОксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011. (про що згадано, наприклад, в літературно-науковому місячнику «Червоний шлях»«Червоний шлях», 1926 р., № 9.).

Згодом музикант, хормейстер і вчитель музики Владислав Заремба вдало обробив пісню Людмили Александрової «Дивлюсь я на небо…» для голосу та фортепіано.

Переклади

Вірш «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» перекладено багатьма мовами. Ці переклади створили Рауль Чілачава (грузинською), Мрідула Гош (бенгальською), Левон Блбулян (вірменською), Антон Паперний (івритом), Юко Янаі (японською), Марсель Салімов і Сергій Дзюба (татарською), Андрій Гевка (словенською), Димитр Христов (болгарською) й інші відомі у світі поети і перекладачі.

Восени 2017 року вийшла у світ книжка «„Дивлюся на небо та й думку гадаю“ в перекладах мовами світу», яка увібрала в себе 24 переклади — всі відомі на час видання. Перша презентація книжки відбулася у Лебедині, під час урочистих заходів на честь 200-річчя з року народження Михайла Петренка. Грецькою мовою переклала Оксана Терещенко. Автор перекладу чеченською мовою — Тамара Сангарієва.

Цікаві факти

Виконання пісні для Сталіна

1949 року у СРСР святкували 70-річчя з дня народження Сталіна. На інтернаціональні свята до Москви зібрались представники багатьох країн. Був серед запрошених і Мао Цзедун, як голова уряду молодої Китайської Народної Республіки.

Після урочистого засідання, присвяченого ювілею, відбувся офіційний ювілейний концерт. Наступного дня був ще один концерт в Георгієвській залі Великого Кремлівського палацу для членів Політбюро та гостей ювіляра, на якому відомий співак Дмитро Гнатюк, тоді студент Київської консерваторії (клас Паторжинського), виконав дві пісні. Одна з них була «Дивлюсь я на небо…».

Перша пісня, виконана у космосі 12 серпня 1962-го року в космічний політ з Байконуру стартував корабель «Восток-4», на борту якого був перший космонавт українського походження Павло Попович. Впродовж сеансу радіозв'язку в Центрі управління польотами був присутній Сергій Корольов, також за походженням українець. У космосі Павло Попович заспівав пісню «Дивлюсь я на небо…», начебто для Корольова і знаючи, що пісня йому до вподоби.

Таким чином, «Дивлюсь я на небо…» стала першою піснею, що пролунала у космосі.

День української пісні

12 серпня 2017 року — з нагоди 55 річниці космічного польоту Павла Поповича — редакція інтернет-видання «Український інтерес» виступила з ініціативою запровадження у цей день («коли українська пісня уперше прозвучала на цілий Всесвіт») свята української пісні.

Виконавці пісні

Борис Гмиря (відео ) Іван Жадан (відео ) Іван Козловський (відео ) Анатолій Солов'яненко (відео ) Ярослав Євдокимов (відео ) Юрій Гуляєв (відео ) Муслім Магомаєв (відео ) Олександр Пономарьов (відео ) Марк Рейзен (відео ) Ігор Борко (відео ) Ансамбль пісні і танцю Радянської армії (відео ) Ризький театр пісні «Етюд» (відео )

Примітки

Джерела Михайло Петренко: Життя і творчість (художні тексти, дослідження, документи).  // Упорядники О. Є. Петренко, О. О. Редчук. Оформлення Д. О. Редчук. «Фенікс». — К., 2013, 218 с. Поет-романтик Михайло Миколайович Петренко (1817—1862): Твори. Критичні та історико-літературні матеріали.  // Упорядник О. Є. Петренко. "ПП "НВЦ «ПРОФІ». — К., 2015, 586 с. Михайло Петренко. Твори / Упорядник О. Є. Петренко. — К.: «Кий», 2017. — 104 с. Михайло Миколайович Петренко. 200 років безсмертя / Петренко О. Є., Шабанова В. М. — К.: «Кий», 2017. — 238 с. «Дивлюся на небо та й думку гадаю» в перекладах мовами світу / Упорядники Є. В. Букет, О. Є. Петренко. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2017. — 112 с. — (Бібліотека газети «Культура і життя»). Пісня «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» у виконанні Анатолія Солов'яненка