Микола Васильович Кюнер (26 вересня 1877 року, Тбілісі — 5 квітня 1955 року, Ленінград) — радянський сходознавець, історик і етнограф.
Життєпис Закінчив східний факультет Петербурзького університету (1900). З 1902 року професор Східного інституту (з 1920 — Далекосхідний університет) у Владивостоці, з 1925 професор ЛДУ, з 1932 одночасно старший науковий співробітник інституту етнографії АН СРСР. Доктор історичних наук (1935). Основні праці з історії, етнографії, історії матеріальної культури Китаю, Японії та Кореї; дослідження та переклади класичної історичної літератури, роботи з джерелознавства та бібліографії. Перевидав працю М. Я. Бічуріна «Збірник відомостей про народи, що мешкали в Середній Азії у стародавні часи» (1950—53). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю. Примітки
Література Стратанович Г., Проф. Н. В. Кюнер, «Сов. этнография», 1952, № 4; Н. В. Кюнер. [Некролог], там же, 1955, № 3; Список важнейших научных трудов Н. В. Кюнера, там же; Зенина Л. В., Н. В. Кюнер, историк Дальнего Востока, в кн.: Очерки по истории Ленинградского университета, Л., 1962