Олексій Володимирович Баталов (; 20 листопада 1928 Владимир, Російська РФСР — 15 червня 2017, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер, сценарист і громадський діяч, педагог. Народний артист СРСР (1976). Герой Соціалістичної Праці (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1981) і двох Державних премій Росії (1966, 2005). Найбільшу популярність здобув після виходу у світ фільмів «Справа Румянцева», «Летять журавлі» та «Москва сльозам не вірить».
Біографія Народився в сім'ї акторів. З п'яти років ріс у родині письменника Віктора Ардова. Мати — акторка Ніна Ольшевська. Батько — актор і режисер Володимир Баталов. Закінчив школу-студію МХАТ у 1950 році. З того ж року був актором Центрального театру Радянської Армії.
З 1956 — грає на сцені МХАТ, а з 1957 — актор і режисер кіностудії «Ленфільм». З 1975 — педагог ВДІКу. З 1979 — професор. З 2007 — президент Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка»
Багато років був секретарем правління Спілки кінематографістів СРСР, головою комісії ВЦРПС у преміях в галузі літератури, мистецтва та журналістики, а також працював у Комітеті захисту миру, Фонді світу, Асоціації «Родина».
Брав активну участь у роботі Міжнародного фонду «Світ мистецтва».
Олексій Баталов обраний почесним президентом Паризького Кіноклубу «Жар-птиця», головою Оргкомітету щорічної премії російських ділових кіл «Кумир» за найкращі акторські роботи року, почесним членом Правління регіональної благодійної організації «Московська Асоціація сприяння і допомоги інвалідам з дитячим церебральним паралічем», членом Опікунської Ради Марфо-Маріїнського благодійного товариства (за його участю була відновлена Марфо-Маріїнська обитель).
Особисте життя
Батько — Володимир Баталов, актор та режисер. Мати — Ніна Ольшевська, акторка Дядько по батькові — Микола Баталов, актор, заслужений артист РРФСР Тітки по батькові — Зінаїда, акторка, та Марія, акторка, заслужена артистка РРФСР Тітка по дядькові — Ольга Андровська, акторка кіно та театру, народна артистка СРСР. Двоюрідна сестра — Світлана Баталова, акторка театру. Відчим — Віктор Ардов, радянський письменник-сатирик, драматург. Молодший єдиноутробний брат — Михайло Ардов, письменник та публіцист Молодший єдиноутробний брат — Борис Ардов, актор театру та кіно, режисер Одружений з артисткою цирку Гитаною Леонтенко.
Громадська позиція 11 березня 2014 року підтримав позицію Володимира Путіна щодо Російської агресії в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»Главком .
Смерть та поховання Помер 15 червня 2017 року в Москві, після тривалої важкої хвороби.
Прощальна церемонія відбулася 19 червня у Будинку кіно міста Москви, похований на Преображенському цвинтарі столиці Росії.
Фільмографія
Режисер 1959 — Шинель 1966 — Три товстуни 1972 — Гравець
Сценарист 1966 — Три товстуни 1977 — Зайченя і муха 1988 — Чужа шуба 1989 — Поїздка у Вісбаден
Актор 1944 — Зоя 1954 — Служу Радянському Союзу 1954 — Велика сім'я 1955 — Справа Румянцева 1955 — Михайло Ломоносов 1955 — Мати Київська кіностудія 1957 — Летять журавлі 1958 — Люба моя людина 1960 — Дама з собачкою 1961 — Дев'ять днів одного року 1963 — День щастя 1964 — Світло далекої зірки 1966 — Три товстуни 1966 — У місті С. 1967 — Сьомий супутник 1968 — Живий труп 1970 — Біг 1970 — Увага, черепаха! 1971 — Червоний дипломат 1973 — Повернення немає 1974 — Петро Мартинович і роки великого життя 1974 — Чисто англійське вбивство 1975 — Зірка привабливого щастя 1975 — Рікі-Тікі-Таві 1976 — Горіти, щоб світити 1978 — Пізня зустріч 1979 — Професія — кіноактор 1979 — Москва сльозам не вірить 1983 — Швидкість 1984 — Час відпочинку з суботи до понеділка 1986 — Парасолька для молодят 1986 — Досьє людини в «Мерседесі» 1990 — Похорон Сталіна 1991 — Полтергейст-90 1998 — Чехов і Ко 2005 — Далеко від Сансет-бульвару 2006 — Карнавальна ніч-2, або п'ятдесят років по тому
Див. також Бойкот російського кіно
Примітки
Джерела Кваснецкая М. Г. Алексей Баталов. — М.: ВБПК, 1983 год. Олексій Баталов на сайті Енциклопедія вітчизняного кіно (рос.)