Мойсей (Михайло) Лазарович Грановський (; , містечко Звенигородка Київської губернії, тепер Черкаської області — зник безвісти , ймовірно, під Єльнею Смоленської області РРФСР, СРСР) — радянський партійний діяч єврейського походження, керуючий справами РНК УСРР. Член ВЦВК, член ЦВК СРСР. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1939 роках.
Життєпис
Народився в родині дрібного єврейського торговця. У 1911 році закінчив комерційне училище в Звенигородці.
У вересні 1911 — жовтні 1912 року — студент Київського комерційного інституту.
У жовтні 1912 — жовтні 1913 року — доброволець 11-го стрілецького полку російської імператорської армії.
У жовтні 1913 — вересні 1914 року — студент Київського комерційного інституту.
Член РСДРП(б) з квітня 1914 року.
У вересні 1915 — грудні 1916 року — завідувач пункту допомоги біженцям Земсоюзу в місті Тернополі.
У грудні 1916 — травні 1917 року — службовець відділу допомоги біженцям Земсоюзу в місті Києві.
У травні — грудні 1917 року — студент Київського комерційного інституту, закінчив три курси. З квітня до вересня 1917 року був заступником голови студентської коаліційної ради в Києві.
У грудні 1917 — лютому 1918 року — комісар контори Державного банку в Києві.
У березні — червні 1918 року — секретар делегації РРФСР на мирних переговорах із Українською Державою в Києві. У червні — вересні 1918 року — завідувач Українського відділу Народного комісаріату закордонних справ РРФСР у Києві.
У вересні 1918 року заарештований українською владою за шпигунство, до листопада 1918 року перебував у Лук'янівській в'язниці.
28 листопада 1918 — 28 січня 1919 року — секретар Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
У лютому — грудні (фактично — травні) 1919 року — керуючий справами Ради народних комісарів Української СРР.
У травні 1919 — березні 1920 року — в Червоній армії. З 9 червня до 7 липня 1919 року — голова революційного військового трибуналу 14-ї армії РСЧА. З 7 липня 1919 до березня 1920 року — військовий комісар управління постачання 14-ї армії РСЧА.
22 квітня — листопад 1920 року — завідувач відділу місцевого управління Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР. Одночасно з 15 червня до 18 серпня 1920 року — член колегії Народного комісаріату внутрішніх справ Української СРР.
18 серпня — листопад 1920 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Української СРР.
У листопаді 1920 — 5 лютого 1921 року — голова Кременчуцького губернського революційного комітету. 5 лютого — червень 1921 року — голова виконавчого комітету Кременчуцької губернської ради.
11 липня — 9 листопада 1921 року — заступник голови виконавчого комітету Одеської губернської ради та, одночасно, завідувач відділу управління Одеської губернії.
У листопаді 1921 року — завідувач організаційного відділу Миколаївського губернського комітету КП(б)У.
28 листопада 1921 — лютий 1922 року — відповідальний секретар Миколаївського губернського комітету КП(б)У.
У березні 1922 — липні 1923 року — голова Чернігівської губернської ради профспілок.
У вересні 1923 — січні 1926 року — відповідальний секретар Амурського губернського комітету РКП(б).
У січні — квітні 1926 року — відповідальний секретар Приморського губернського комітету РКП(б).
У квітні 1926 — лютому 1927 року — відповідальний секретар Владивостоцького окружного комітету ВКП(б).
У лютому — червні 1927 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.
У червні 1927 — січні 1929 року — відповідальний секретар Дагестанського обласного комітету ВКП(б).
9 квітня — 7 вересня 1929 року — відповідальний секретар Тульського губернського комітету ВКП(б). Одночасно з 21 травня до 7 вересня 1929 року — відповідальний секретар Організаційного бюро ВКП(б) по Тульському округу.
7 вересня 1929 — 30 квітня 1930 року — відповідальний секретар Тульського окружного і міського комітетів ВКП(б).
У травні 1930 — листопаді 1931 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б).
26 листопада 1931 — січень 1932 року — заступник народного комісара пошт і телеграфів СРСР. У січні 1932 — січні 1934 року — заступник народного комісара зв'язку СРСР.
У лютому 1934 — 15 жовтня 1935 року — заступник завідувача групи адміністративно-радянської роботи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б). 15 жовтня 1935 — квітень 1936 року — завідувач групи адміністративно-радянської роботи Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б).
У квітні 1936 — березні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Івановській області РРФСР.
1 березня 1937 — лютий 1938 року — 1-й заступник народного комісара юстиції СРСР.
У травні 1938 — липні 1939 року — в.о. начальника Головного управління навчальних закладів Народного комісаріату землеробства РРФСР.
У 1940—1941 роках — у Держлітвидаві СРСР, відповідальний редактор журналу «30 дней» у Москві.
Делегат XIII–XVI з'їздів ВКП(б).
Влітку 1941 року пішов добровольцем у Московське народне ополчення. У жовтні 1941 року служив відповідальним секретарем партійної комісії 6-ї стрілецької дивізії РСЧА, батальйонний комісар. Безвісти зник у жовтні 1941 року, ймовірно, загинув під Єльнею в Смоленській області.
Джерела В зеркале энциклопедий // Шомрей Шабос. — № 5(641). — 26 жовтня 2007. — С. 18 Грановский Моисей Лазаревич Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — : РОССПЭН, 2018.